Переважна більшість населення України розуміє, що глобалізація не є тим, бажаність чи небажаність чого підлягає обговоренню - це є універсальною соціальною дійсністю. Але, за свідченням Н. Бойко, 70% населення України не визначилися стосовно відношення до глобалізаційних процесів Із прихильників глобалізаційних процесів 44% громадян України схвалюють розвиток бізнесу в Україні, але з них же 76,8% є противниками "приватизації" великих підприємств; не зовсім підтримують вони і ідею капіталістичного розвитку України; більш позитивно вони ставляться до європейського вибору України в своїй цивілізаційній орієнтації. 39% прихильників глобалізаційних змін вказали, що вони пишаються своїм українським громадянством, 33,1% утрималися від відповіді і 27,9% не пишаються своїм громадянством. Найбільше прихильників глобалізаційних процесів серед молоді і осіб, віком до 42 років. Якраз серед них найбільша кількість тих, хто не байдужий до розвитку своєї держави, сприймаючи Україну, як свою батьківщину. Серед них найбільше тих соціальних особистостей, які прагнуть якомога повнішої особистісної реалізації в житті, тобто прагнуть заповнити визначену соціальну нішу соціальними зв'язками, бути корисними і для себе, і для країни [13].
Під впливом глобалізації люди усвідомлюють, що світ став іншим, а це спонукає вишукувати нові базові засади для його пізнання й осмислення, сприйняття чи відторгнення. Перед особистістю постає проблема інтеграції в новий універсальний світ з урахуванням усіх попередніх особистісних і суспільних надбань.
На базі цих надбань особистість створює свій життєвий світ, структуруючи зовнішню реальність відповідно до своїх внутрішніх уявлень про неї. Життєвий світ, при цьому, доречно розглядати як деяку концептуальну модель багатовимірного відображення реальності, де об'єктивна дійсність дістає кілька різних інтерпретацій (перцептивну, образну, вербальну, символічну та ін.)[14]. Особистість та її життєвий світ утворюють самоорганізаційну відкриту систему для якої характерними є персоніфікаційна, та самореалізаційна тенденції. Суть персоніфікаційної тенденції полягає в тому, щоб проявитися особистістю для інших, а самореалізаційна тенденція проявляється через потреби у використанні власного життєвого потенціалу при фільтрованому сприйнятті оточуючого соціального простору задля внутрішньоорганізованого зворотнього впливу. Якраз відкритість самореалізаційної системи і зазнає найбільших змін під тиском глобалізаційних процесів. Поскільки процес життєдіяльності має спонтанний характер і відбувається на основі збігу обставин, так вважає більшість опитаних респондентів (Таблиця № 1), то глобалізаційні зміни можуть відігравати роль і позитивних, і негативних впливових обставин, на основі яких і відбувається особистісна репрезентація світу та створення майбутньої поведінкової моделі особи [15].
Таблиця 1.
Оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на життєдіяльність індивіда (1992 - 2001), N=1800
Питання: "як Ви вважаєте, від чого найбільшою мірою залежить те, як складається Ваше життя?"
|
Варіанти відповіді |
1992 рік |
1994 рік |
1995 рік |
1996 рік |
1997 рік |
1998 рік |
1999 рік |
2000 рік |
2001 рік |
|
Здебільшого від зовнішніх обставин |
20.4 |
28.2 |
29.2 |
31.2 |
31.2 |
38.6 |
29.2 |
28.5 |
25.2 |
|
Певною мірою від мене, але здебільшого від зовнішніх обставин |
34.9 |
30.6 |
28.3 |
27.7 |
30.7 |
28.1 |
32.3 |
30.7 |
28.6 |
|
Однаковою мірою від мене і
|