Спільності людей, які б вони не були, територіальні, національні, конфесійні, класові, вікові чи інші, завжди спираються на об'єктивну основу: біологічну, соціальну, культурну. Неоднорідність цих спільностей утруднює можливість появи універсальної моделі їх ідентифікації, самоідентифікації людини в даній спільноті. Для багатьох людей ці типи самоідентифікації стають постійними, або довготривалими.
В умовах глобалізації прослідковується тенденція до збільшення кількості і різнорідності людських спільнот. Враховуючи такі фактори як ріст економічної і політичної свободи, зростання міграційних процесів, інформаційна революція, людина повинна мобільніше визначатися з оцінкою власної ідентичності. Частина населення, особливо та, яка вдається до трудової чи політичної міграції, під тиском трансформаційних процесів, змінює свою ідентичність, замінюючи її свідомо новою. Деякі намагаються зберегти традиційну ідентичність і в зв'язку з цим потрапляють до адаптаційних незручностей. Переважна ж частина - формує множинні ідентичності, пов'язуючи набуті і новостворені.
Здавалося б, для глобального світу множинні ідентичності повинні стати переважаючими, але в корпоративних, конфесійних, рольових ідентичностях країн-глобалізаторів прослідковується процес своєрідної самоізоляції. В країнах перехідної економіки глобалізація тиражує ризики, тому відмічається тенденція до утвердження історичного типу ідентичностей. Глобалізація породжує
різновекторність прояву ідентичностей, систему формування нових ідентичностей в залежності від організаційних потреб та відродження тих ідентичностей, які в силу певних обставин були тривалий час недієвими. Розумна поєднаність нових і традиційних ідентичностей створює умови для розвитку творчих здібностей людей.
Для вільного творчого життєздійснення особистість має володіти певними життєтвірними здібностями: аналітичними, прогностичними, поведінковими. За
рахунок аналітичних здібностей, пов'язаних з інтелектом, випрацьовується нестандартне вирішення життєвих ситуацій і якісних змін самих особистостей, як основних реалізаторів нестандартних змін. Ці здібності надто важливі для життя за умов нестабільного суспільства, динамічного розвитку всіх суспільних процесів, що потребують нестандартних рішень. Дані рішення повинні бути стратегічно прораховані на основі набутого досвіду з урахуванням глобальних світових, внутрішньодержавних і, навіть, суспільно-групових ситуацій. На основі проаналізованих і прорахованих факторів, як третій компонент життєтвірних здібностей, формується поведінкова модель, яка визначає спосіб дій і вчинків цієї особистості, мотиваційні засади її дій. Напрацювання такої моделі грунтується на врахуванні динаміки змінності обставин життя, на вмінні діяти в критичних ситуаціях - навіть переглядати стиль, напрям, мету і мотиви поведінки.
Творче життєздійснення особистості забезпечує адекватний рольовий вибір у складний життєвий період, сприяє вибору найефективніших технік для досягнення життєвого успіху. Таким чином, відбувається удосконалення свідомого упорядкування життєвого простору за рахунок розширення сфери свідомості. Формування та упорядкування життєвого простору українського суспільства відбувається під впливом трансформаційних змін.
Системна трансформація сучасного українського суспільства в напрямку побудови ринкової економіки та стабільної демократії супроводжується фундаментальною зміною культурної парадигми суспільства. Саме ця обставина і ініціює творення нових різновидів і модифікацій ідентичностей: політичних -пов'язаних з членством в політичних партіях, схильністю до різноманітних політичних ідеологій, з виборчою активністю; економічних - пов'язаних з прийняттям чи опротестуванням економічних ринкових реформ; суспільних - пов'язаних з приналежністю до соціальних груп, до визначення "своїх" та "чужих"; культурних -пов'язаних з відданістю чи лояльністю певним культурним цінностям, етнічним групам, мові, конфессії, особистим взірцям.
» следующая страница »
1 ... 5 6 7 8 9 1011 12 13