Глобалізаційні процеси та їх вплив на український поступ

Глобалізація формує суспільство без кордонів - світ у якому ми не зможемо судити про соціальні дії і переваги на підставі географічного становища, світ, в якому формується єдиний політичний, економічний та культурно-інформаційний світовий простір. У цьому світі відносини між людьми у віддалених одна від одної місцевостях формуватимуться так само легко, як і в одному регіоні. "Замість колишнього місцевого і національного виокремлення і самовизначення ми маємо універсальну взаємозалежність націй. І як у матеріальному , так і в інтелектуальному виробництві національна звуженість мислення дедалі більше внеможливлюється"[6].

Досягнення такого нового соціального порядку є надзвичайно складним процесом. Новий соціальний порядок створює базові передумови для утворення ефективних загальносвітових механізмів суспільного регулювання, що передбачають суттєву трансформацію суверенітету незалежних держав з подальшим утвердженням єдиного світового порядку. Необхідно зазначити, що глобалізаційні теорії та концепції значним чином виходять з постулату, що "Глобалізація - це Америка". Тому на зламі тисячоліть посилюється культурна, технологічна, інформаційна Західна експансія, завдяки якій руйнуються традиційні для незахідних держав соціокультурні форми та інститути. Для постсоціалістичних країн експансіоніська хвиля співпала зі зламом суспільного ладу, соціокультурних форм і цінностей. Цей злам супроводжувався загальною дезорганізацією суспільної свідомості та певною деградацією "культурного ядра".

Завдяки глобалізаційному тиску постсоціалістичні країни виштовхуються на світову периферію, в окремих випадках - на світовий маргінес. Враховуючи історичні традиції та особливості самоідентифікації населення країн периферійних зон, дане витіснення може призвести до перетворення населення постсоціалістичних країн на потужне джерело протестних настроїв, що з однієї сторони є позитивним явищем, але з іншої - це пов'язано з постійною соціально-економічною нестабільністю. Така перспектива не може бути втішною, тому для фактично всіх постсоціалістичних, як, втім, й провідних світових держав, постало завдання пошуку шляхів кардинальних трансформацій у суспільно-політичній та соціально-економічній сферах.

Україна, як незалежна держава, розпочинала свій життєвий шлях під величезним глобалізаційним тиском, коли одним фінансовим ударом було розкрито суть неконкурентноспроможної української економіки. Відкритість економіки і втрата "економічної компресії " призвели до небаченого в світі стану: на 1994 рік падіння

ВВП становило 23% , промислового виробництва - 27,8 %, сільськогосподарського виробництва - 16,5%, а випуску непродовольчих товарів - 40,4%; рекордна за світовими стандартами гіперінфляція - 10255%. Дефіцит державного бюджету покривався прямою грошовою емісією Нацбанку. Відповідним було й падіння життєвого рівня [7]. Для порівняння можна навести дані періоду Другої світової війни, коли найнижча позначка падіння промислового виробництва склала 30%. На одиничному прикладі України прослідковується вплив глобалізаційних світових процесів і прояв того попередження, на якому наголошував М. Драгоманов ще на початку ХХ століття - "вся практична мудрість людська може бути в тому, щоб убачити напрямок руху світового, його міру, закон і послужитися тим рухом. Інакше той рух піде проти нас, роздавить нас". Україна виявилась не готовою ні протистояти глобальному світу, ні розумно влитись в нього, а отже, Україна повинна вчитись глобалізації.

Вкрай важливо осмислити координати, місце, роль і позицію України у глобалізаційних процесах. На думку Ю. Пахомова, глобалізація - "це найяскравіший вияв прогресу, що несе незліченні економічні й соціальні новації. Ці новації багато в чому підбадьорюють, причому не лише за критерієм багатства невідомих раніше благ і послуг, а й з урахуванням обрисів нового вигляду людства, що вже вимальовується... І річ тут не тільки в небаченому раніше ефекті й наслідках новітніх технологій, не тільки в побутових, інтелектуальних та інших новаціях, а й у прискореному формуванні нового вигляду, а може, й іншої долі людства"[8].

 

« Содержание


5  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я