Економіка праці

Можна виділити ще два фактори, які характеризують групову поведінку: цілеспрямованість і демократичність. Вони задаються вже керівником і залежать від його позиції щодо групи. Наприклад, цільова установка може бути нав'язана "згори" або вироблена спільно усіма співробітниками. Її мотивуючий ефект різний, особливо для високо- розвинутої групи. Демократизм відносин "керівник - група" може проявлятися у спільному обговоренні управлінських рішень і в стиму­ляції ініціативних пропозицій, що надходять від групи, а може і "роз­миватися" позицією керівника, який на словах "за", а насправді не дуже зважає на групову думку.

Групова поведінка характеризується ще двома факторами: продуктивністю і задоволеністю результатами праці. Вони є показни­ками і групових зусиль, і того, наскільки людський ресурс групи вті­лився у конкретні справи, наскільки визнані трудові зусилля групи, якщо оплата праці її працівників нараховується за кінцевими результа­тами з використанням преміальних коефіцієнтів.

Загальна модель групової поведінки, розроблена Джорджем Хомансом, наведена на рис. 9.7.

Дж. Хоманс вважав, що узгоджена спільна діяльність вироб­ничої групи неможлива доти, доки її члени не усвідомлять необхід­ність колективних зусиль, а також не навчаться звітувати один перед одним за досягнуті результати. Тільки спільна практична робота сти­мулює довіру членів команди один до одного і власне високу міру їх­ньої залучення до трудових процесів.

135

Непередбачувана поведінка

Обов'язкова й зумовлена поведінка Рис. 9.7 - Модель групової поведінки Дж. Хоманса

При цьому Дж. Хоманс стверджував, що аналіз рушійних сил робочої групи передбачає, насамперед, використання специфічних інст­рументів дослідження ії внутрішньої структури. У своїй роботі "Людська група" (1950 р.) Дж. Хоманс підкреслював надзвичайну складність процесів постійної взаємодії усіх елементів робочої групи.

Нескінченне переплетення частин формує команду, а взаємо­дія між ними і зовнішнім світом визначає інституціональну змінність групи. Дж. Хоманс визначив, що при аналізі робочої групи як соціаль­ної системи головну увагу слід приділяти певним елементам, якими є:

-                            види діяльності - виконувані членами групи завдання, що потребують певних фізичних або інтелектуальних зусиль;

-                            взаємодії - усі види комунікацій, що здійснюються між чле­нами групи;

-                            почуття (сентименти) - щохвилинні емоції (дратування чи ентузіазм) і більш глибокі почуття (довіра, ворожість); тобто це по­чуття, емоції та установки членів групи по відношенню один до одного;

-                            норми - неформальні правила, що поділяються і підтриму­ються членами групи, а також визначають їхню поведінку; тобто це набір стандартів поведінки у певних ситуаціях, а також певні механізми підсилення, що гарантують їх сприйняття.

На вимоги, які ставляться до групи з боку зовнішнього сере­довища, найбільше впливають такі його сили (фактори):

1)                          фізичні (географія, територія, клімат, розташування);

2)                          технологічні (будівля, обладнання);

3)                          культурні (цінності, цілі, традиції, звички).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87  ... 156