131
колективно-кооперативною формою організації праці (наприклад, при використанні в груповій роботі техніки "мозкового штурму").
У підвищенні успішності групової діяльності значну роль відіграють групові дискусії, в яких повинні брати участь усі члени групи. Метод групової дискусії особливо корисний під час обговорення питань, з яких немає і не може бути єдино правильної точки зору. Мета колективного обговорення таких питань полягає не в тому, щоб неодмінно їх розв'язати, а в тому, щоб усвідомити суть питання і можливі шляхи його розв'язання, оцінити і зважити їх.
9.6. Згуртованість групи
Під згуртованістю групи розуміють те, наскільки члени цієї групи задоволені спільною роботою і наскільки їм подобається перспектива продовжувати працювати разом. Серед факторів, що визначають згуртованість групи, слід назвати такі (рис. 9.5):
- час, проведений разом (дуже короткий термін існування групи не дає змоги досягти високого рівня згуртованості, а дуже тривалий - може призвести до порушення досягнутого високого рівня);
- труднощі вступу до групи (залежність пряма);
- розмір групи (зростання кількості членів у групі більше 9 осіб може знизити ступінь згуртованості);
- склад групи (згуртованість жінок вища, ніж згуртованість чоловіків; згуртованішими є однорідні за віком групи);
- зовнішні умови (під загрозою несприятливих зовнішніх факторів згуртованість людей в групах зазвичай збільшується);
- попередні успіхи або невдачі (гордість за спільні досягнення веде до посилення згуртованості групи).
|
ФАІ |
СТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ЗГУРТОВАНІСТЬ ГРУПИ |
|
|
|
|
Час, проведений разом |
|
Труднощі вступу до групи |
||
|
|
|
|
|
Розмір групи |
||
|
|
||
|
|
Склад групи |
|
|
|
|
|
|
|
Зовнішні умови |
|
|
Попередні успіхи або невдачі |
|
Рис. 9.5 - Основні фактори, які впливають на ступінь згуртованості 132 |
Прийнято вважати, що чим більш згуртованою є група, тим вища ефективність її роботи. Однак не завжди дана закономірність є універсальною. Залежність між згуртованістю групи і продуктивністю її членів визначається також тим, наскільки норми поведінки, прийняті в групі, націлені на досягнення високих результатів її роботи. Наприклад, якщо неформальні норми і правила, що склалися у колективі, допускають нераціональне використання робочого часу, брак в роботі, присвоєння колективної власності в особистих цілях і якщо при цьому такі норми влаштовують більшість членів колективу, то зусилля згуртованості членів подібної групи навряд чи будуть супроводжуватися підвищенням ефективності роботи. Порівняльна характеристика типових дій менеджера щодо підвищення та зниження згуртованості групи наведена у таблиці 9.2.
|
Таблиця 9.2 - Порівняльна характеристика типових дій менеджера щодо підвищення та зниження згуртованості групи
Похожие книги
|