Історії держави і права зарубіжних країн

Ці символи влади перейняв пізніше Рим, зрештою, як і саме по­няття вищої влади (ітрегіит).

Етруські міста були здебільшого самостійними містами-держа- вами. Дванадцять з цих міст утворювали своєрідну федерацію — союз етруських держав.

Головну роль у господарському житті етрусків відігравало зем­леробство. Заболочені ґрунти вимагали значних осушувальних, дренажних робіт, що було можливе лише за умови масового вико­ристання робочої сили і відповідної її організації. З одного боку, це спричинило ранню появу рабства, а з іншого — створення різних велетенських дренажних споруд, рештки яких збереглися до наших днів. Щодо цього, етруски мають багато спільного з єгиптянами й вавилонянами. Етрурія була першою в Італії країною великого землеволодіння. Розвиненими були ремесла і торгівля, в тому числі морська. Етруски торгували з Грецією, Карфагеном, Фінікією, Єгиптом. Вони добували мідь, залізо, славилися висо­кою технікою обробки металів, керамічними виробами. Знайдені саркофаги зі скульптурними зображеннями, статуї, фрески, рештки архітектури засвідчують також про високий рівень етруського мис­тецтва.

Політичне зміцнення етрусків припадає на УП—УІ ст. До н. Е. Вони захопили Корсику, на півночі їхні володіння досягли Альпій­ських гір, на півдні вони підкорили деякі області Лація і Кампанії. Етруське місто Адрія на північному сході Італії дало назву Адріа- тичному морю.

Етруски в союзі з Карфагеном постійно воювали з грецькими містами-полісами. Оскільки Етруська федерація ніколи не була єдиним цілим і достатньо міцною, то розквіт її тривав недовго, і з кінця VI ст. До н. Е. Настає період її послаблення. Між містами то­чилися постійні незгоди, та й усередині цих міст-держав, добробут яких ґрунтувався на надмірній експлуатації нижчих верств насе­лення, загострювалися соціальні суперечності.

524 р. До н. Е., коли етруски в союзі з умбрами напали на м. Ку­ми, демократичний правитель цього міста Аристодем завдав їм нищівного удару. Потім він переміг їх у Лації та під Арицією. Приблизно з цього часу й починається розпад Етруської федерації.

У 474 р. До н. Е. Грецький флот розбив морські сили етрусків. Водночас італійські народи піднімаються на боротьбу проти етру­ської гегемонії. На півночі їм доводилось безупинно боротися ще й з кельтськими племенами, серед яких почались заворушення. Територія етруських володінь зменшується, слабшають внутрішні зв'язки між їхніми містами-державами. Поступово, проте безпово­ротно, вони поступаються місцем сусіднім народам, зокрема рим­лянам. У середині І ст. До н. Е. Етруська народність зовсім занепала, а незабаром була забута й етруська мова.

Грецькі колонії. Велику роль у розвитку італійської культури, соціальному розвитку півдня Італії і Сицилії відіграли грецькі ко­лонії. Грецька колонізація розпочалася в ЕХ—УШ ст. До н. Е. І три­вала до кінця VI ст. До н. Е. Завдяки грецьким містам Італія мала міцні зв'язки з Грецією, і це відбилося на її економічному житті. Після перемоги над етрусками в У ст. До н. Е. В Сицилії набуває великої сили Сиракузька держава, а в Італії зміцнюється політич­на роль грецьких міст-держав. Проте вже з другої половини У ст. До н. Е. Починається їх послаблення. Причини цього, насамперед, приховуються в соціальних відносинах, гострій соціально-класовій боротьбі, яка відбулася всередині грецьких полісів і часто призво­дила до кровопролитних воєн між містами. До того ж у цих містах переважали аристократичні, або олігархічні, форми правління, що зумовило опір широких народних мас.

Поряд із внутрішніми суперечностями і ворожнечею між окре­мими містами-державами велику роль у послабленні грецького полі­тичного й економічного впливів відіграло посилення місцевих іта­лійських племен: самнітів, луканіїв і брутіїв. Близько 491 р. До н. Е. Самніти розбили об'єднані сили греків і з цього часу грецькі міста- держави (Тарент, Фурії, Регій та ін.) Були неспроможні протистояти вторгненням італійських племен.

 

« Содержание


 ...  93  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я