Історії держави і права зарубіжних країн

Лекція 7. Тиранія Пісістрата.

Посилення боротьби між демосом та аристократами. Демократичні перетворення Клісфена: демократія з аристократією на чолі. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта і Перикла та розквіт афінської демократії. "Пентеконтаетія". Пелопоннеська війна та олігархічний переворот в Афінах

Цей крок Солона не зупинив боротьби. У 584 р. До н. Е. Було вирішено збільшити кількість архонтів до десяти, причому евпат- риди погодились, що троє з них будуть геоморами і двоє — демі­ургами. Але й це не розрядило ситуації. Спираючись на міську і сільську бідноту, у 560 р. До н. Е. Владу захоплює Пісістрат, який в молоді літа прославився, відвоювавши (за ініціативи Солона) у мегарців острів Саламін. Він проголосив себе тираном, ставлени­ком демосу і перебував на цій посаді 33 роки. Реформ Солона він не змінив, усі попередні органи теж залишались. Пісістрат та його сини дбали тільки про те, щоб на всіх важливих посадах були їхні прибічники. Тиран конфіскував частину земель у евпатридів, на­діливши ними бідних селян, запровадив державний довгостроко­вий кредит селянам і ремісникам, увів інститут виїзних суддів, щоб люди з місць не їздили по судових справах до Афін. Він призна­чив єдиний поземельний податок (залежно від розміру землеволо­діння), сприяв створенню афінських колоній, зокрема на крим­ському і кавказькому узбережжях Чорного моря, зробив спробу захопити Дарданелли (Геллеспонт), вів в Афінах велике будівни­цтво. У 527 р. До н. Е. Пісістрат помер і тиранами стали двоє його синів, їхня політика була дещо іншою: збільшувались податки, чинились розправи над політичними супротивниками, посилився терор. Незабаром одного з них вороги тиранії вбили, другий 510 р. До н. Е. Був змушений зректися влади.

Боротьба між аристократією і демосом спалахнула з новою си­лою. Спроба спартанців втрутитись у події і допомогти аристо­кратам відновити свою владу закінчилась невдачею. Демос пере­міг, і на чолі Афін став його вождь, непримиримий противник тиранії, аристократів і спартанців Клісфен, що походив зі знатної родини Алкмеонідів.

У 509 р. До н. Е., ставши першим архонтом, Клісфен провів се­рію реформ. Ці реформи остаточно ліквідували залишки родового ладу і сформували систему афінської демократії, яка зберігалася з невеликими змінами впродовж усього періоду існування Афінської держави. Основною метою Клісфена було остаточно ліквідувати вплив і силу реакційної землевласницької родової знаті, демокра­тизувати суспільно-політичний устрій Афін.

Насамперед Клісфен ліквідував чотири родових племені й нато­мість запровадив територіальний поділ: поділив Аттику на 10 тери­торіальних філ. При цьому враховувався природний поділ країни на три основних регіони: міський (Афіни), прибережний і внут­рішній. У двох перших переважав демос, у третьому — аристокра­тія. Кожна філа поділялася на три частини — тритїї: по одній з кожного регіону. Всього було 30 тритій. Філи не становили єдиної, цілісної території, бо питання, з яких саме тритій складатиметься філа, вирішувалося жеребкуванням. Часто тритії однієї філи не мали спільних кордонів, бо розташовувались далеко одна від одної. Клісфен мав на меті згуртувати раніше розірваних родовими і пле­мінними відносинами людей з різних частин Аттики. Причому в кожній філі 2/3 населення були міські жителі і ті, хто тяжів до міст, і тільки 1/3 — сільські, де відчутними були вплив і влада аристократії. Клісфен увів до складу філ не тільки корінних афі­нян, а й значну частину метеків та інших чужоземців, що оселили­ся назавжди в Афінах.

Водночас ця обставина (розкиданість тритій) у зв'язку з невели­кими розмірами території Аттики не утруднювала управління та­кими черезсмужними філами.

Клісфен поділив територію Афін на 100 ще дрібніших оди­ниць — демів. На тритію припадало по три-чотири деми та по 10 демів на кожну філу. Згодом кількість демів зросла. Кожного афінського громадянина було приписано за місцем проживання до якогось дему. Приналежність ця була спадковою. Називати себе родовим походженням заборонялось. Кожен громадянин поруч зі своїм іменем повинен був зазначати ще й назву дему. Тільки при­належність до дему давала громадянам повноправність. Отже, існу­вала така адміністративно-територіальна структура: 10 філ, 30 три­тій, 100 демів.

 

« Содержание


 ...  45  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я