Історії держави і права зарубіжних країн

Саме ця реформа завдала найвідчутнішого удару пережиткам первіснообщинного ладу. Права і обов'язки громадян почали ви­значатися залежно від їхнього майнового стану, а не від родової знатності. Народні збори з часів Солона стали відігравати значно більшу роль у житті суспільства, компетенція їх розширилась. Вони мали назву "еклесія", тобто збори викликаних, оскільки про день зборів заздалегідь повідомляли оповісники, закликаючи всіх громадян.

Солон також дещо послабив ареопаг, вилучивши з його компе­тенції підготовку справ для обговорення їх у Народних зборах. Для підготовки цих справ, а також загального управління країною він створив новий державний орган — Раду 400. До неї кожне плем'я (всього чотири) обирало на своїх зборах з громадян перших трьох розрядів, які досягли 30-річного віку, по 100 представників (що­річно).

Збереження племен (філ) було поступкою родоплемінній знаті, одним з проявів незавершеності, половинчастості реформ Солона. Це засвідчило також збереження ареопагу, який був і залишався далі оплотом родової знаті. Ареопаг зберігав за собою нагляд за дотриманням законів, контроль за діяльністю Народних зборів і службових осіб, судові функції, які навіть були розширені. За сло­вами Солона, Рада 400 і ареопаг — це ті якорі, які повинні стриму­вати державний корабель від наслідків бурі.

Зберіг Солон і колегію архонтів, яка була наділена виконавчою владою, здійснюючи також судові та релігійні функції. Кожна філа обирала з-посеред своїх громадян першого розряду по 10 канди­датів (усього 40). Народні збори Афін обирали серед них дев'ять архонтів і одного секретаря. Про це йтиметься докладно далі.

Солон заснував ще один новий орган — суд присяжних (ге- ліею). До складу цього суду обирали громадян усіх чотирьох роз­рядів. Геліея була не тільки найвищим судовим органом країни з широкою компетенцією, а й мала важливі політичні функції, зо­крема у сфері законодавства (див. Далі).

Зберігши чотири племені, Солон зберіг і поділ країни на на- вкрарії (48 — по 12 на кожне плем'я) з їхнім обов'язком постав­ляти державі по одному бойовому кораблю на рік. Провів він ще й інші реформи. Так, було прийнято закон про політичну активність громадян, згідно з яким, обговорюючи важливі питання у Народ­них зборах стосовно долі країни, всього народу, присутні повинні були висловити свою думку, відкрито сказати "так" або "ні", не ховатися за спини інших, не відмовчуватись. Будь-який громадя­нин мав право притягнути до суду злочинця, порушника. Раніше таке право мали тільки сам потерпілий або представники його роду. Прийнято закони щодо фізичного виховання молоді, проти мар­нотратства жінок та ін.

Реформи Солона мали надзвичайно велике значення. Він, по- перше, розпочав еру так званих політичних революцій, які давно назрівали в афінському суспільстві. По-друге, Солон завдав рішу­чого удару залишкам первіснообщинного ладу в усій Аттиці. Він продовжив розпочату колись Тесеєм справу розбудови Афінської держави, створив, по суті, цю державу в цілісному вигляді, її ме­ханізм, систему державних органів. Після вилучення в евпатридів земельних ділянок, які вони захопили за борги, скасування боргів і боргового рабства та повернення земельних ділянок селянам з'я­вилося багато дрібних власників, яких евпатриди не могли по­неволювати. Ці реформи призвели до розвитку рабовласницького господарства на основі ввезення рабів з-за кордону і, отже, заклали підвалини для розвитку античного рабства. Реформи Солона, спря­мовані проти засилля евпатридів, зміцнювали становище міського демосу. Розділена за майновими ознаками на різні розряди, родова аристократія втратила колишню силу і вплив. Тому вона активно виступала проти Солона, його реформ, намагаючись відновити старі порядки.

Не зовсім задовольняли реформи Солона і низи демосу, зокрема селян. Вони сподівалися на переділ земель, конфіскацію великих володінь знаті, проте Солон не насмілився на такий крок. Окрім збереження старих племен, впливу знаті в ареопазі, це було ще одне свідчення половинчастості його реформ. Отже, знать вважала реформи надмірними, а низи — замалими, неповними, всі разом вимагали їх вдосконалення.

 

« Содержание


 ...  43  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я