Економічні реформи. Головна економічна реформа Солона відома під назвою "сисахфія", що означає "скидання тягаря" у прямому і переносному розумінні. Вона полягала у "скиданні тягаря" боргів, тобто у повному анулюванні будь-яких боргів. Із полів, заставлених земельних ділянок бідняків було прибрано боргові камені, а ділянки повернено їхнім попереднім власникам.
Другим важливим кроком стала ліквідація боргового рабства. Такі боргові зобов'язання, через які заставлялася особа боржника чи його рідня, було заборонено. Всіх афінян, які стали борговими рабами, та членів їхніх родин відпускали на волю. Солон ужив усіх заходів, щоб викупити за рахунок громадських коштів громадян, проданих у рабство за межі Аттики.
Аристотель наводить і такий факт, що Солон встановив максимум землеволодіння в одних руках, проте іншими джерелами це не підтверджено. Був виданий закон про свободу заповітів, чого раніше не було. У тому випадку, коли заповідач не мав законних дітей, він міг заповісти своє майно будь-якій особі чи віддати його на суспільні потреби. До речі, з цього часу під виглядом заповідання в Афінах почали продавати і купувати землю, а Аттика на тривалий час перетворилася в країну середнього і дрібного землеволодіння.
До Солона в обігу були різні грецькі гроші, навіть родові міри та монети. Солон запровадив нову єдину монету, нову систему мір і ваги, запозичивши їх у Евбеї, що розширило торговельні контакти Афін. В інтересах міського демосу він заборонив на деякий час вивозити з країни продовольство, за винятком олії. Через Народні збори було видано закони, які сприяли створенню нових і розширенню старих виноградників, садів, городів і регулювали правила користування городами та колодязями, зрошувальними системами.
Щоб успішніше розвивалися ремесла і торгівля, був виданий закон про обов'язок батька навчити сина будь-якого ремесла, а інакше син мав право відмовитись допомагати батькові чи утримувати його в похилому віці. Видано закон проти неробства.
Політичні реформи. У політичній сфері реформи Солона теж були вагомими і глибокими. Він скасував генократію (грецьк. "ге- нос" — рід) — владу родової аристократії, що існувала до цього часу, і замінив її тимократією (грецьк. "тиме" — ціна, вартість) — владою, яка ґрунтувалася на майновому цензі. Аристократію було позбавлено привілеїв, пов'язаних з пережитками родового ладу.
Усіх вільних громадян чоловічої статі було поділено на чотири розряди за майновим цензом. До першого, найвищого розряду, належали громадяни, які одержували з землі не менше 500 ме- димнів сипучої або рідкої сільськогосподарської продукції на рік (медимн становив у середньому 50 кг або літрів). Згодом до них були прирівняні інші громадяни (не тільки землевласники), які мали майна на таку ж суму, їх називали п'ятисотмірниками, вони мали обов'язок оснащувати військові кораблі, тримати їх у належному стані, а також служити у важкоозброєній піхоті. До другого розряду належали громадяни, які одержували не менше 300 медим- нів, їх називали вершниками, оскільки вони повинні були служити у кінноті на власному бойовому коні або у важкоозброєній піхоті. До третього розряду належали громадяни, з прибутком не менше 200 медимнів — зевгіти (грецьк. "зевгос" — запряг волів). Вони також служили в піхотному ополченні й повинні були мати власне важке озброєння. До четвертого розряду належали всі інші громадяни, тобто ті, хто мав прибуток із землі менше 200 медимнів або відповідне рухоме майно, їх називали фетами (виробниками), вони служили в легкоозброєній піхоті й на флоті.
Тепер уже політичні права, як і взагалі правове становище людей в суспільстві, повністю залежали не від знатного, родового походження, а від майнового стану громадян. Отже, бути архонтами, членами ареопагу, займати інші високі посади в державі могли тільки громадяни, котрі належали до першого розряду. Всі інші посади обіймали громадяни другого і третього розрядів. Фети не могли бути обраними на жодні посади — вони тільки брали участь у Народних зборах. Але й це мало неабияке значення, бо саме Народні збори обирали всіх службових осіб, тут вони звітували про свою діяльність, тут приймались закони і, власне, в Народних зборах фети становили більшість.
» следующая страница »
1 ... 37 38 39 40 41 4243 44 45 46 47 ... 215