Історії держави і права зарубіжних країн

Персам тимчасово довелось відступити. Цар, однак, відрядив у Грецію послів з вимогою дати Персії "землю і воду", тобто добро­вільно підкоритися. Деякі грецькі держави так і зробили (у Фес- салії, Беотії), проте більшість з них відмовилися. В Афінах пер­ських послів скинули зі скелі, а у Спарті втопили в колодязі, гово­рячи, що там вони дістануть і землю, і воду.

У 490 р. До н. Е. Відбувся другий перський похід проти Греції. Головний удар був спрямований проти Афін. Афіни до бою залучи­ли всіх, кого тільки можна, і було зібрано 10 тис. Воїнів. Ще тисячу надіслало союзне місто Платеї. Інші держави вичікували. Спарта, до якої афіняни звернулися за допомогою, заявила, що вона готова допомогти, але у зв'язку з релігійним святом воїни не можуть виступити в похід. Персів же було понад 100 тис. Полководець Мільтіад звернувся до воїнів Афін із закликом: перемога або смерть чи неволя — це єдиний вибір. Афіняни перші пішли в наступ і здобули блискучу перемогу. Бій, що відбувся в Марафонській до­лині, увійшов в історію як приклад нечуваного героїзму і безмеж­ної любові до свого краю, народу, прагнення свободи.

З часу реформ Клісфена в соціально-економічному ладі Афін сталися значні зміни. В економіці великого значення набули мор­ська торгівля, ремесла, значно збільшився флот. У державно-по­літичному житті підвищився вплив торговельно-ремісничих верств населення, зміцніли демократичні сили. Великі кошти були виді­лені на будівництво військових кораблів, оборонних споруд. Афіни стали наймогутнішою морською державою Греції, і це було над­звичайно важливо, бо Персія, яку після смерті Дарія очолював цар Ксеркс (486—465 до н. Е.), знову готувала похід проти Греції, який розпочався 480 р. До н. Е. За Геродотом, Ксеркс мобілізував вели­чезні сили: понад 1 млн воїнів, 1200 суден. Хоча пізніші історики вважають ці цифри явно завищеними, не викликає сумніву, що вони були значними. Але й греки, навчені досвідом, не сиділи, склавши руки. Більшість грецьких держав об'єднали сили, хоча Фессалія та Беотія і далі стояли за персів, а Аргос оголосив нейтра­літет. Невеликий загін грецьких воїнів, ядром якого було 300 спар­танців на чолі з царем Леонідом, декілька днів стримували персів у гірському Фермопільському проході. Всі вони героїчно загинули. Перська армія прорвалася в Аттику, Афіни були спустошені, але не підкорені. Війна тривала. У 480 р. До н. Е. Об'єднаний грецький флот на чолі з афінянином Фемістоклом біля острова Саламін вщент розбив перський флот, а в 479 р. Грецькі війська біля Пла- теїв розгромили й сухопутну перську армію. Загрозу перського поневолення було відвернено.

Наслідком греко-перських воєн стало зміцнення Афін, небувале зростання їх економічної і політичної могутності. Афіни організу­вали великий морський союз грецьких держав. Члени союзу по­винні були будувати кораблі для спільного флоту (війна з Персією ще не закінчилася) і робити щорічні внески (форос) у спільну скарб­ницю, що знаходилася на острові Делос. Незабаром будівництво флоту, як і керівництво союзом, було доручено Афінам. Та й скарб­ницю перевели в Афіни. З того часу Афіни щораз частіше вико­ристовували ці величезні кошти для своїх цілей. Вони захопили у знесиленої Персії її численні володіння у Фракії, на малоазій­ському узбережжі. Афінські колоністи, купці, работорговці розосе­реджувались по всіх островах і берегах Егейського, Чорного, част­ково Середземного морів. Афіни почали практикувати втручання у внутрішні справи союзних держав, поширювали на них дію свого права, встановлювали вигідні їм форми правління. У багатьох з цих держав були афінські наглядачі, контролери, там розміщували афінські гарнізони, створювали колонії афінських поселенців (кле- рухії). Встановлено обов'язок для всіх членів морського союзу роз­глядати спірні справи, що стосувалися союзу, в афінських судах, а згодом й усі інші справи, де сторонами були громадяни різних міст-держав. Це збагачувало афінську скарбницю. Афіни само­вільно збільшували або зменшували розміри членських внесків союзників. Вони стали могутньою, хоч і невеликою державою, жвавим центром грецької та міжнародної торгівлі, ремесла тощо. Обіг афінської торгівлі досяг величезних розмірів. "Усе, що є най­кращого в Італії, Сицилії, на Кипрі, в Єгипті, у Лівії, в Понті, в Пелопоннесі і в інших місцях, усе стікається сюди, в Афіни, за­вдяки нашому пануванню на морі", — зазначено в одному з полі­тичних трактатів V ст. До н. Е. Збільшуються населення Афін, кіль­кість рабів, притік іноземців.

 

« Содержание


 ...  47  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я