Історії держави і права зарубіжних країн

Надзвичайно високого розвитку досягла культура Афін, їх вва­жали центром грецької науки і філософсько-політичної думки. Тут процвітають точні, природничі та гуманітарні науки, розвиваються основні напрями філософії, блискучих успіхів досягає образотвор­че мистецтво, література, поезія та інші галузі культури. І сьогодні грецька мова широко вживається в науковій термінології, значна частина наших імен грецького походження. Грецькі трагедії і ко­медії не сходять зі сцен театрів усього світу.

Важливим наслідком греко-перських воєн була дальша демо­кратизація державного ладу та політичного режиму Афін. Цього вимагав демос, зокрема його низи — селяни, ремісники, на яких лягав основний тягар війни. Вже 487 р. До н. Е. Обрання архонтів шляхом голосування було замінено обранням за жеребом. Крім громадян першого розряду допущено до цих посад громадян дру­гого розряду. Роль архонтів, однак, зменшується у зв'язку з поси­ленням колегії стратегів.

Зазначимо, що в Афінах увесь час не припинялася боротьба між демократами і аристократами. Вона дещо стихла в час греко-пер- ських воєн, проте згодом знову активізувалась (остаточний мир між грецькими державами і Персією був укладений 449 р. До н. Е.). У 462 р. До н. Е. Вождь демократів Ефіальт, якого Аристотель нази­вав людиною справедливою і непідкупною, провів додаткові ре­форми. Головним гальмом у зміцненні демократії Ефіальт вважав ареопаг, де й далі гуртувалася аристократія. Ареопагу, нагадаємо, належало право контролювати діяльність Народних зборів і служ­бових осіб. Ареопаг міг накласти заборону на рішення Народних зборів і урядовців, наглядав за виконанням законів, за поведінкою громадян і т. Д. Спочатку Ефіальт повів боротьбу з окремими чле­нами ареопагу, притягнувши їх до судової відповідальності за зло­вживання службовим становищем, за хабарі. Підготувавши такий ґрунт, Ефіальт виступив проти ареопагу загалом і на Народних зборах домігся цілковитої ліквідації його політичної влади. За аре­опагом залишилися лише деякі судові функції (докладно — далі) та нагляд за релігійним культом. Відбулося подальше зниження майнового цензу для зайняття посад архонтів: до них допущено третій розряд громадян — зевгітів. Ефіальт поплатився за здійс­нення своєї реформи життям — його було вбито.

Після Ефіальта фактичним правителем Афін на посаді першого стратега став ще один вождь демократів (хоча й походив з аристо­кратів і мав великий маєток), знаменитий політичний діяч, відо­мий оратор Перикл. Він був глибоко відданий ідеям демократії, піклувався про поліпшення життя афінського демосу і метою свого життя поставив політичну діяльність на користь демосу. Перикл керував державою 15 років (444—429 рр.), помер під час епідемії, як тоді гадали, чуми. Коли перед смертю його запитали, що він вважає найголовнішим у своєму житті, Перикл відповів: "Те, що жоден афінський громадянин з моєї вини не одягнув чорного пла­ща" (знаку жалоби).

Період правління Перикла вважався "золотим віком" Афін, епохою їх найвищого розвитку. На цей час остаточно склалася демократична державність Афін, їх конституційне законодавство, правове становище громадян та ін.

Перикл також здійснив низку реформ. Він, зокрема, зрівняв усіх громадян у політичних правах і допустив їх, незалежно від розряду, тобто від майна, до будь-якої посади в державі. До прав­ління Перикла державна праця, виконання громадських обов'язків не оплачувались. Отож, щоб зробити доступ незаможних представ­ників населення до державної служби реальним, Перикл домігся через Народні збори введення оплати за державну службу. Ввели оплату і за військову службу. Навіть за участь у Народних зборах почали платити гроші (2 оболи — розмір денного середнього заро­бітку ремісника). До речі, Народні збори при Периклі почали відігравати значно більшу роль, ніж раніше. Скликали їх регуляр­но, і вони розв'язували всі найважливіші питання в державі. Всі державні посади обирали за жеребом, щоб усі кандидати були рівноправними, ніхто, особливо знать, не міг скористатися своїм впливом, розгортати закулісну діяльність. Відкритим голосуванням обирали тільки стратегів і скарбників, оскільки вважалось, що для цих посад потрібна спеціальна підготовка.

 

« Содержание


 ...  48  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я