Історії держави і права зарубіжних країн

Лекція 6. Держава і право стародавніх Афін. Утворення Афінської держави. Реформи Тесея. Боротьба демосу з евпатридами. Кілонова "скверна". Закони Драконта. Реформи Солона — пролог до демократії

Серед грецьких держав-полісів, які виникли на території Бал- канського півострова, найбільш могутніми і впливовими були Афі­ни і Спарта.

Афінська держава виникла у південно-східній частині Бал- канського півострова, так званій Аттиці. Аттика — кам'янистий півострів, майже без родючих земель, зате там була якісна глина, родовища срібла, свинцю, мармуру. Природні умови сприяли роз­витку виноградарства, маслинництва та скотарства. Населення ак­тивно займалося й торгівлею, вимінюючи ремісничі вироби на зер­но. Тут поселилися племена іонійців і виникло багато міст-полісів, які між собою вели постійні війни, що гальмувало процес об'єд­нання (сінойкізм) та зумовлювало пізнє утворення державності. Серед полісів Аттики на перше місце незабаром виходять Афіни, де, як і в інших грецьких общинах, діяла рада старійшин басилевс, народні збори. В Х—ІХ ст. До н. Е. Тут розгорнулася гостра боротьба між родовою аристократією і демосом. Влада аристократії була ще міцною. У зв'язку з ускладненням функцій управління суспіль­ством на домагання аристократії створено нову посаду — архонта (начальник, старший), якого обирали на Народних зборах зазвичай із середовища родової знаті. Утворено й спеціальну посаду військо­вого вождя — полемарха. Посада басилевса, хоча й не була оста­точно скасована, стала другорядною. За ним зберігалися лише релігійні функції.

На ці нові посади почали обирати виключно представників ро­дової знаті: спочатку довічно, потім на 10 років, а з першої чверті VII ст. До н. Е. — щорічно. Причому обирали вже не одного, а дев'ять архонтів, які створили колегію. До її складу входили і ба- силевс, і полемарх. Очолював колегію архонт — епонім, який здійс­нював нагляд за управлінням і виконував судові функції. Його іменем називали рік, упродовж якого управляла колегія. Після за­кінчення своїх повноважень архонти автоматично і пожиттєво вхо­дили до складу ареопагу (див. Нижче).

Подібна доля спіткала і раду старійшин — буле, яка за нових умов не влаштовувала родову знать. Вона була витіснена новим органом — ареопагом, який хоча й обирали на Народних зборах, але тільки з представників найбільш знатних і багатих сімей. Аре­опаг збирався на узгір'ї, названому іменем бога війни Ареса. До нього перейшли функції обрання архонтів, він розв'язував усі най­важливіші питання управління суспільством, здійснював контроль за діяльністю службових осіб. Народні збори скликалися зрідка. Держави в той час ще не було.

Першим кроком до утворення держави стали реформи леген­дарного грецького героя і мудреця Тесея (VII ст. До н. Е.). Тесей об'єднав чотири найбільших племені (філи) Аттики в один народ з центром у Афінах. Поряд з племінними органами управління було утворено єдині Народні збори, колегію архонтів та ареопаг. Ство­рено культ богині Афіни — опікунки міста і народу. Кожне з чо­тирьох племен поділено на три фратрії (усього — 12), а кожну фратрію на 30 родів. Усіх вільних повнолітніх громадян чоловічої статі Тесей поділив на три розряди: благородних (евпатридів), зем­леробів (геоморів) і ремісників (деміургів).

До розрядів входили громадяни незалежно від приналежності до племені. Евпатриди — це родова знать, аристократія. Вони по­кликані були управляти суспільством. Землероби і ремісники по­винні були працювати відповідно до роду занять. Отже, влада в суспільстві вочевидь закріплялася за знаттю.

Всі справи, що стосувалися всього народу, вирішували тепер центральні органи. Почало зароджуватись спільне для всіх афін- ське право.

Громадян усіх об'єднаних племен не вважали тепер безправ­ними чужинцями на території будь-якого з об'єднаних племен, як це було раніше — вони стали рівноправними з місцевими громадя­нами.

 

« Содержание


 ...  40  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я