Історії держави і права зарубіжних країн

Населення, крім землеробства, активно займалося скотарством, ремеслами, торгівлею. У гомерівських поемах згадуються лікарі, ворожбити, гончарі, ковалі, зброярі, кушніри, столяри, каменярі та ін. Здійснюється перехід до використання заліза, золотих і срібних виробів. Виникають численні укріплені міста, які стають осередками господарського, культурного, політичного життя. Роз­вивається торгівля. Платежі здійснюють спочатку зерном, худо­бою та іншим, потім з'являються гроші. Однак загалом господар­ство мало ще натуральний характер, продукція виготовлялася пе­реважно для власного вжитку і споживання. Численні ремісники працюють не у власних майстернях, а вдома у замовника, користу­ючись його матеріалом і знаряддям.

У цю епоху виникає рабство, яке має домашній характер. Рабів ще небагато, здебільшого — це домашні, дворові люди, які допома­гають вести господарство, у польових роботах чи ремеслі, пасуть худобу, їхня праця не є основною в господарстві. Іноді господарі дають їм невеликі земельні ділянки, хату, дозволяють мати сім'ї.

Серед вільних поглиблюється майнова і соціальна диферен­ціація. Верхівка общини поступово виділяється в родову знать — це вожді, старійшини, герої. Вони володіють кращими і більшими наділами землі, мають багато рабів, худоби, золото, срібло. До них потрапляють в економічну залежність щораз більше збіднілих об­щинників, котрі позичають у багатіїв зерно, інвентар, насіння, гроші. Чим людина багатша, тим вона впливовіша, авторитетніша, краща. Вже у поемах Гомера біднота характеризується як елемент ненадійний, хиткий, непевний, словом — жалюгідний. Але багатії і знать ще не зовсім відокремились у суспільстві. Вони особисто працюють у своєму господарстві, виконують різні, в тому числі важкі роботи.

Держави у греків у той час ще не існувало, проте певні органи управління суспільством, безумовно, були. Найважливіші з них такі постійно діючі органи:

1.             Рада старійшин — буле. До її складу входили всі старійшини роду, а якщо їх було надто багато, то обирала осіб з їхнього середо­вища. Своя рада старійшин була не тільки в кожному роді, а й у фратрії та племені. Старійшини виступають представниками цього роду, фратрії, філи, у переговорах з чужинцями чи іншими гре­цькими племенами дають клятви від імені общини, беруть участь у родоплемінному суді. Вони ж разом з вождем розв'язують усі питання стосовно життя і діяльності роду, фратрії, філи. В епоху Гомера рада старійшин — це вже не зібрання мудрих, досвідчених літніх людей, а орган найважливіших представників родової знаті, заможної верхівки суспільства.

2.             Вождь — басилевс. Його обирали всім чоловічим населен­ням роду, фратрії, філи. Це військовий керівник, воєначальник, який командував військом і мав завдання захищати народ і землю. Басилевс — не король, не правитель з необмеженою владою чи щось подібне до того. По-перше, його обирав народ, він відпові­дав перед народом і був його лідером. Він був рівним серед своїх воїнів, спав і харчувався разом з ними, у битвах з ворогами висту­пав у перших рядах війська. Однак накази його були обов'язкові до виконання. На війні він мав необмежене право життя і смерті над своїми воїнами. Він повністю відповідав також за результати битви. Зате в разі перемоги він діставав кращі трофеї, більше, ніж інші воїни, рабів і почесті. У мирний час влада басилевса мала швидше "батьківський" характер: він розглядав і вирішував різні поточні справи, спори і конфлікти, управляв життям колективу, приносив разом з жерцями жертви богам, керував релігійними об­рядами тощо. Разом із старійшинами басилевс вирішував різні важливі справи, судив з ними порушників традицій і звичаїв.

На користь басилевса серед населення було встановлено певні пожертви, якими покривали його витрати, наприклад на прийнят­тя чужоземців, бенкети і подарунки для них та інших почесних гостей. Басилевсу виділяли найкращу ділянку землі — теменос. На випадок його одруження чи одруження його дітей населення ро­било внески, зате всіх запрошували до нього на святкування. Ні корон, ні мантій басилевси не носили. Єдиною відзнакою їхньої влади був скіпетр — багато прикрашений жезл або посох.

 

« Содержание


 ...  37  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я