Наслідком встановлення римської гегемонії в Італії було створення своєрідної федерації племен і міст під керівництвом Риму і поширення рабовласницького устрою на всьому Апеннінському півострові.
Так виникла велика Римська держава, до складу якої увійшло багато племен і народів разом з територіями, на яких вони проживали.
Поділ римського населення. Стародавній Рим був рабовласницькою державою. Основним, навіть з погляду римських юристів, поділом людей був поділ на вільних і невільників (рабів). Вільні люди, в свою чергу, поділялись на громадян і негромадян, чужинців. Громадяни — на повноправних і неповноправних.
Усією повнотою цивільних і політичних прав спочатку користувалися тільки патриції. Патриціат не втратив політичного значення навіть після реформ Сервія Туллія. Його вплив ґрунтувався на великій земельній власності, розвинених клієнтських зв'язках, взаємній підтримці членів одного і того ж роду. Деякі роди дотримувались певної політичної лінії, зокрема Фабії виступали як непримиренні супротивники вузькокласової аристократичної політики; для Еміліїв характерною була політика компромісу з плебеями. Видатні діячі знатних родів домагались обрання на вищі посади своїх родичів та осіб, котрі перебували з ними у клієнтських зв'язках.
У міру посилення впливу плебеїв поряд з патриціанськими виникають впливові плебейські династії, політика яких нагадує політику патриціанських родів. У І^ІІІ ст. До н. Е. Значний вплив мають роди-династії Ліцініїв, Лівіїв, Генуціїв. Інколи дуже високі пости (консулів, диктаторів) обіймали інші видатні люди, не пов'язані з патриціанською чи плебейською знаттю (наприклад, Маній Курій Дентат), але це, швидше, було винятком, аніж правилом.
Римська знать була тісно пов'язана з аристократичними родами латинських і деяких інших італійських народів. У ранню епоху сабінські та деякі латинські роди увійшли до складу римського патриціату. Але рід Клавдіїв був, очевидно, останнім, що удостоївся цієї честі. З середини V ст. До н. Е. І далі латинські, а потім інші італійські роди зараховували тільки до римського плебсу. Однак і тут траплялися винятки. До складу римської аристократії увійшли Огульни і Перперни з Етрусії, Фульвії та Мамілії з Тускула, Атілії з Кампанії. З деякими іншими римська знать перебувала в родинних чи ділових зв'язках. Окремі роди були пов'язані договорами "гостинності".
Як зазначалося, вільне населення Риму і завойованих ним територій поділялося на кілька груп, що розрізнялися за ступенем правоздатності. Правоздатність називалася сири! (буквально — голова), суб'єкт права — регеопа (особа). Повну правоздатність мали тільки римські громадяни, вільнонароджені. Для цього треба було відповідати трьом статусам: статусу волі (status lіbеrtаtіs), статусу громадянства (status familiae) і статусу сімейному (status fаmіlіае). Статус волі вважали чи не найголовнішим, бо раби, наприклад, були не суб'єктами права, а об'єктами. Дуже важливим був і статус громадянства. Воно набувалося: а) народженням від шлюбу римських громадян або хоча б від матері-римлянки (щодо цього в різні періоди Римської держави різним було й правове становище дитини); б) звільненням римським громадянином свого раба; в) усиновленням (удочерінням) римським громадянином чужоземця; г) наданням державою громадянства цілим общинам чи окремим особам.
Громадянство втрачалося: якщо громадянин потрапив у рабство за борги чи у полон, де став рабом; був засуджений за тяжкі кримінальні злочини (відданий у гладіатори чи вигнаний з держави із забороною повернення і надання йому "хліба, води й притулку").
Римляни, будучи великими патріотами, зокрема в давнину, дуже пишалися своїм походженням і громадянством. Для них не було жорстокішого покарання, ніж втрата громадянства. Маючи іноді вибір — смерть або втрата громадянства — вони зазвичай обирали смерть. Наприклад, коли епірський цар Пірр 279 р. До н. Е., розбивши римське військо і взявши у полон кілька тисяч римських воїнів, похвалив їх за хоробрість і запропонував зректися римського громадянства та перейти до нього на службу, погрожуючи в разі непогодження смертю, його пропозицією не скористався жоден римлянин.
» следующая страница »
1 ... 99 100 101 102 103 104105 106 107 108 109 ... 215