Проектний аналіз

Кожен проект, незалежно від його складності й обсягу робіт, необхід­них для його виконання, проходить у своєму розвитку визначені стани:

—  від стану, коли «проекту ще немає»,

—  до стану, коли «проекту вже немає».

У такому сенсі, проектний цикл являє собою певну схему або алго­ритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідов­ності дій при розробці та впровадженні проекту.

Ступінь деталізації і термінологія опису відповідних процедур зале­жать від наступних чинників:

—   характеру проекту;

—   предметної культури;

—   поставлених завдань;

—   наявних ресурсів;

—   уподобань та смаків проектного аналітика.

В загальному розумінні життєвий цикл проекту формується з:

1.    Зародження ідеї проекту. Складання проекту.

2.     Реалізації проекту.

3.    Отримання результатів реалізації проекту.

Стани, через які проходить проект, називають фазами (етапами, ста­діями) . Головне у процесі виділення фаз, стадій та етапів проекту полягає у позначенні деяких контрольних точок, під час проходження яких вико­ристовується додаткова (зовнішня) інформація і визначаються або оці­нюються можливі напрями розвитку проекту. У будь-якому разі, прий­нятий поділ відображає взаємодію проекту з середовищем (діючий ме­ханізм регулювання економіки країни, політика держави, існуюче становище в економіці тощо).

Універсального підходу до розподілу процесу реалізації проектуна фази не існує. Вирішуючи для себе таке завдання, учасники проекту повинні керуватися своєю роллю у проекті, своїм досвідом і конкретними умовами виконання проекту. Тому на практиці розподіл проекту на фази може бути доволі різноманітним. Необхідно, аби такий розподіл виявляв деякі важ­ливі контрольні точки («віхи»), під час проходження яких проглядається додаткова інформація й оцінюються можливі напрямки розвитку проекту.

Кожна фаза може ділитись на фази наступного рівня (підфази), особли­во у великих проектах. Виокремлення додаткових фаз пов’язано з більшою тривалістю робіт по проекту (10-15 років) і необхідністю більш детального узгодження дій учасників проекту.

Реалізація проекту вимагає виконання певної кількості різноманіт­них заходів і робіт, які для зручності розгляду можна розділити на дві групи:

1.    Основна діяльність.

2.    Діяльність по забезпеченню проекту.

Такий поділ не є поділом процесу реалізації проекту на фази, оскільки обидві групи діяльності часто збігаються в часі.

До основної діяльності зазвичай відносять:

—   аналіз проблеми;

—   формування цілей проекту;

—   базове та детальне проектування;

—  виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт;

—   здачу проекту;

—   експлуатацію проекту;

—  ремонт, обслуговування та демонтаж обладнання, тощо.

ЖИТТЄБИИ ЦИКЛ ПРОЕКТУ

Предінвестційна фаза (Іїе-ІтеаІтгпІ)

Інвестиційна фаза (ІтоеІтП, Ііціепепіайоп Ехеайіоп)

Експлуатаційна фаза (ЕхрІгіМоп, Срегайш)

о и Рис. 4.1. Принципова модель управління проектом

У свою чергу, діяльність по забезпеченню проекту може бути поділена на:

—   організаційну;

—  правову;

—  кадрову;

—   фінансову;

—  матеріально-технічну;

—  комерційну;

—  інформаційну.

Чіткого й однозначного розподілу цих робіт у логічній послідовності та у часі за можливою кількістю проектів не існує (відповідно як і фаз виконання проекту), оскільки визначальними є цілі й умови реалізації проекту.

У вітчизняній та зарубіжній літературі з аналізу та управління проек­тами використовуються різні підходи при поділі реалізації проекту на фази. Існують п’ять основних підходів до поділу проекту за фазами його життє­вого циклу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 20 21 22 23 24 2526 27 28 29 30  ... 204