Проектний аналіз

РОЗДІЛ 4. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ

Проектний аналіз—дисципліна, яка об’єднує як спеціальні, так і над- професійні знання.

Для досягнення стабільних позитивних результатів проекти повинні бути легко керованими. По-перше, необхідно залучити всіх, хто може виграти при здійсненні проекту, до визначення конкретних цілей проекту і засобів їх досягнення. По-друге, необхідний пошук серед наявних варі­антів такого, який би забезпечував економне витрачання ресурсів при реа­лізації проекту.

Для структуризації проектів існують наступні основні підходи:

1.   Управлінський—персонал проекту.

2.    Фінансовий — кошти проекту.

3.     Виробничо-технологічний — виробничі потужності та технологіч­не забезпечення проекту.

Проектне управління базується на системному підході. Його реалізує команда проекту. При цьому методи проектного аналізу застосовуються як складова у процесі управління проектом.

Методи управління та аналізу проектів дозволяють:

—  визначити цілі проекту і провести його обґрунтування;

—  виявити структуру проекту (підцілі, основні етапи роботи, які не­обхідно буде виконувати);

—  визначати необхідні обсяги і джерела фінансування;

—   підібрати виконавців, в тому числі, через процедуру торгів і кон­курсів;

—  підготувати й укласти контракти;

—   визначити терміни виконання проекту, скласти графік його реалі­зації, розрахувати необхідні ресурси;

—  розрахувати кошторис і бюджет проекту;

—   спланувати та враховувати ризики;

—   забезпечити контроль за ходом виконання проекту та ін.

Принципова модель управління проектами дає вичерпне уявлення про

сукупності та взаємозв’язки базових понять проектингу (рис. 4.1.).

Для ефективного управління проектами система повинна бути добре структурована. Сутність структуризації (декомпозиції) зводиться до розбивки проекту і системи його управління на підсистеми і компоненти, якими можна управляти.

Функції управління проектом здійснюються на всіх етапах і фазах управління проектом і також представлені на рис. 4.1. Підсистеми управління проектом формуються в залежності від структури предмет­них областей і елементів проекту, що управляються, відносно самостійних в рамках проекту.

Відмінність підсистем від функцій управління проектом полягає у тому, що підсистеми орієнтовані на предметну область, а функції спрямо­вані на специфічні процеси, процедури і методи. Управління підсисте­мою включає виконання практично всіх функцій. Так, планування ви­трат і контроль витрат базуються на одній і тій же предметній сфері — витратах, а планування витрат і планування якості базуються на однако­вих процедурах складання планів, сітьовому моделюванні, тощо.

Проте основне місце у наведеній принциповій моделі належить жит­тєвому циклу проекту.

Таким чином, можна визначити, що проектне управління — це процес керівництва та координації людських, матеріальних та фінансових ре­сурсів протягом життєвого циклу проекту шляхом застосування сучасних методів та техніки управління для досягнення визначених у проекті ре­зультатів за складом та обсягом робіт, вартістю, часом, якістю та задово­ленню інтересів учасників проекту.

Життєвий цикл проекту (проектний цикл) — проміжок часу від мо­менту появи, зародження проекту і моментом його ліквідації, завершен­ня. Життєвий цикл проекту є вихідним поняттям для дослідження про­блем фінансування робіт по проекту і прийняття відповідних рішень.

Цикл проекту є базовим елементом концепції проектного аналізу. Тоді можна визначити, що життєвий цикл проекту — це час від першої витрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які провадяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проек­ту. До поняття циклу проекту входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29  ... 204