Проектний аналіз

Проблема суб’єктивності оцінок виявляється і в збиранні, опрацю­ванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому рішення з оцінки соціальних аспектів проектування знач­ною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту. Адже саме необхідно визначити наслідки й результати про­екту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішення, визнати необхідність колегіальності прийняття рішень.

Зміст робіт по проведенню соціального аналізу на стадіях реалізації проекту:

1.    Попередня ідентифікація проекту — визначення цілей, завдань, пріоритетів.

Якщо проект прив’язаний до конкретного регіону, необхідно:

— визначити розміри території, що перебуває у сфері впливу про­екту;

—  визначити прийнятність проекту для місцевого населення;

—  виявити людей, яких зачіпає проект;

—  виділити серед них зацікавлених у проекті та його противників.

Визначення прийнятності проекту з погляду культурно-історичної,

етно-демографічної та соціально-економічної ситуації. Якщо проект розробляється з метою розвитку конкретної території, слід ініціювати висунення ідей і спонукати активне населення до обговорення цих ідей.

2.    Розробка концепції проекту.

Визначення відповідності концепції проекту соціальній орієнтації та задоволенню потреб даного населення. Виявлення проблем, визна­чення їх адресності та можливості вирішення у ході розробки концепції проекту.

3.   Техніко-економічне обґрунтування проекту, його детальна роз­робка.

Напрями діяльності соціологів:

—  активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікав­лених осіб, створення умов для успішної їх діяльності та ефективної системи комунікації;

—  сприяння встановленню контактів між учасниками проекту задля забезпечення підтримки проекту, узгодженості дій та пошуку ви­конавців проекту;

—  робота по збиранню, опрацюванню інформації щодо демографіч­ного, культурно-історичного та соціально-економічного стану тери­торії проекту.

Метою проведення досліджень є:

—  встановлення цільових груп (етнічних, соціальних);

—  з’ясування їх специфічних особливостей за різними параметрами;

— визначення можливості поліпшення соціального середовища завдяки проекту.

Інструментарій цих соціологічних досліджень — інтерв’ю, опитні листи, анкети, аналіз результатів проведених досліджень.

4.    Експертиза проекту.

Метою експертизи соціальних аспектів проекту є встановлення взаємозв’язків прийнятих проектних рішень з можливими наслідка­ми. Найважливіше завдання на цьому етапі — визначити можливу соціаль­ну шкоду (порушення звичного способу життя, культурних традицій і систем життєзабезпечення), цільові етнічні та соціальні групи, на яких це позначиться. Проведення позиційного аналізу населення регіону стосовно проекту і виявлення можливості компенсаційних та превен­тивних заходів для нейтралізації шкоди. За неможливості запобігання соціальній шкоді необхідно змоделювати спосіб життя людей, задія- них у проекті, у т.ч. можливі міграції, розселення, введення нової орган­ізації, вимір характеру й змісту праці, розвиток ділової активності, по­яву нових соціальних груп.

5.    Реалізація проекту:

—  внесення всіх можливих корективів до проекту для нейтралізації негативних соціальних наслідків проекту;

—  інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні, так і негативні) в результаті реалізації проекту;

—  опитування громадської думки і вироблення стратегії підтрим­ки населенням проекту;

—  проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту.

Активна робота соціолога на цій стадії спрямована на формування

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 183 184 185 186 187 188189 190 191 192 193  ... 204