Проектний аналіз

Аналіз соціального середовища розробники починають з визначен­ня кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього визначаються всі групи населення, безпосередньо або опосередкова­но заторкнуті проектом. До такого населення відносяться:

—  особи, що проживають у районі і залучаються до роботи на будів­ництві або експлуатації об’єкта, а також члени їх родин;

—  робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

— люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалі­зації проекту;

—  споживачі продукції проекту.

Групи людей, чиї інтереси затронуті проектом, дістали назву насе­лення проекту (від англ. — project population). Завдання соціолога на цьому етапі — визначити ці цільові групи, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальній організації та способі життя проектного насе­лення в результаті реалізації проекту. Сегментування населення зви­чайно проводять за такими критеріями:

—  етнодемографічним;

—  соціально-культурним;

—  соціально-організаційним.

Метою такого сегментування є виявлення груп населення, які зазнають найбільшого впливу результатів проекту.

Першим етапом соціального аналізу є характеристика населення, що проживає в даному районі, його розміру та складу. Населення є значною мірою різнорідним за:

—  етнічними ознаками;

—  родом занять;

—  освітою;

—  сімейним станом;

—  рухливістю.

Під етнічністю розуміють сукупність об’єктивних атрибутів і харак­теристик індивіда, що відносять його до тієї чи іншої соціальної гру­пи. Основним чинниками етнічної належності є:

—  мова;

—  територія проживання;

—  релігійна належність, тощо.

В умовах індустріалізації та інтеграції життя надзвичайно складно визначити дійсні межі етнічних груп.

Етнічність — суб’єктивне відчуття індивіда, його власне віднесення себе до певної етнічної групи, сприйняття себе представником кон­кретного народу, що засновано великою мірою на таких етнокультур­них елементах, як мова, релігія, традиції. Сучасна стадія розвитку етніч­ності свідчить про інтеграційні тенденції суспільного життя та домі­нування єднання людей і груп за етнічними характеристиками.

Необхідно приділити увагу етнодемографічній характеристиці при реалізації проектів, що передбачають переселення людей. В разі при­мусового переселення (проект переселення жителів Прип’яті та інших забруднених районів після аварії на Чорнобильській АЕС) виникають серйозні соціальні проблеми: відчуження, втрата соціальних зв’язків, почуття безпорадності, що значною мірою знижує потенціал цієї час­тини населення. Максимально знизити негативні наслідки соціологи можуть шляхом ретельного опрацювання всіх елементів проекту пе­реселення, які б не дозволили погіршити умови життя переселенців, включаючи тип житла, компенсаційні виплати, створення робочих місць для забезпечення зайнятості.

Пильна увага до населення району, його належності до тієї чи іншої культури зумовлює визначення його ціннісних орієнтацій, норм і по- ведінкових структур спільноти. Ігнорування питань соціально-етніч­ної належності населення, що залучається до реалізації проекту і про­живає в його районі, призводить до значних негативних соціальних наслідків.

Культурні традиції та поведінкові мотиви зумовлені соціо-культур- ним і демографічним середовищем. Культурні традиції лишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь унаслідок незмінності середовища, в якому перебуває спільнота, проте в умовах соціокуль- турних інновацій на зміну стабільним формам і соціальним структу­рам приходять нові. Це звичайно пов’язано з переходом до нових видів і способів діяльності, коли в суспільну діяльність включаються нові демографічні групи. Наприклад, сучасний розвиток підприємництва в Україні активно залучив підлітків у сферу суспільного виробництва (сімейний бізнес, розповсюдження газет, сфера обслуговування). Це дістало відображення в зниженні рівня освіченості, зміщенні етичних і моральних норм.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 186 187 188 189 190 191192 193 194 195 196  ... 204