Наприклад, використання підземних споруд у певній місцевості. Одні й ті самі послуги можна забезпечити через використання підземних і надземних ліній передач, коли йдеться про електрику. Більшість людей віддає перевагу підземному прокладенню кабелів, хоча такі будівельно-монтажні роботи є дорожчими. Чи варті вигоди таких додаткових витрат? Визначаючи ринкову вартість землі, порівнюватимуться ділянки з різними типами, прокладення ліній електропередач. Якщо існує різниця в ціні, її можна пояснити як відображення капіталізованої цінності вигід від підземного прокладення ліній в очах окремих людей. У цьому випадку з погляду вартості землі використовувався метод наявних ринкових цін на землю, коли враховувались різні якості для визначення цінності елементу навколишнього середовища, який звичайно не визначається у формі ціни. Звісно, тут надзвичайно важливо виключити будь-які відмінності, які є наслідком неоднакової родючості землі, хоча ці відмінності кваліфікують оцінку вигід з погляду навколишнього середовища для багатьох проектів по управлінню земельними та водними ресурсами.
2. Диференціація заробітної плати.
Теоретично цей підхід припускає, що в умовах абсолютної конкурентної рівноваги попит на трудові ресурси є вартістю граничної продукції праці робітників і що пропозиція праці змінюється залежно від стану умов роботи та життєвих умов у даній місцевості. Отже, щоб забезпечити наявність пропозиції трудових ресурсів на забруднених територіях або в професіях, пов’язаних з підвищеним рівнем ризику, необхідно стимулювати їх вищою оплатою праці. Вважається, що робітники не обмежені в свободі пересування та зміні роботи і тому можуть вибирати конкретну роботу в конкретній галузі при певному рівні оплати праці, що значно підвищує ефективність використання робочої сили. Якщо рівень заробітної плати встановлюється централізовано, якщо вона періодично не переглядається задля досягнення рівноваги на ринку праці і якщо робітники не мають свободи пересування, цей підхід не годиться для використання.
Різні рівні оплати при однаковій роботі можна розглядати як функцію різних рівнів привабливості роботи, які стосуються характеру умов праці та життя в місцевості, де реалізується дана робота. Якщо такі відносини між рівнем оплати праці та характеристиками робочого місця можуть бути виражені у формі кількісної оцінки, доречно використати імпліковані ціни. Припустивши існування постійних імпліко- ваних цін, які відображають граничну готовність платити за нижчий або вищий рівень конкретних якостей, можна оцінити вигоди від удосконалення рівня якості.
Можна визначити велику кількість характеристик, що впливають на різницю в оплаті праці. Проте, лише дві з них, які звичайно беруться за основу при порівнянні, включають ступінь ризику для життя та здоров’я і міські зручності (або їх відсутність), зокрема забруднене повітря. Імплікована ціна останньої якості зумовлює ціну поступки (Ігаде- оії) при виборі: «чисте повітря» чи «вища оплата праці».
Прикладів використання такого підходу небагато. Використання цього підходу може бути обмежене ступенем конкурентності ринку праці, обсягом потоків інформації та мобільністю трудових ресурсів. Проте, якщо люди певних професій, які вважаються шкідливими через вплив несприятливих зовнішніх чинників, дістають надбавку «за шкідливість», цей підхід можна використати для визначення розмірів надбавки.
3. Оцінка транспортних витрат.
Підхід, що враховує транспортні витрати, дуже інтенсивно використовувався у розвинених країнах для визначення рекреаційних товарів, а відтак — їх цінності. Дані, одержані при розробці цього підходу в 1950 — 1970 роках, мають в основі просте припущення, що спостережувана поведінка може бути використана для побудови кривої попиту та оцінки споживчого надлишку товару, який не має цінового виразу і пов’язаний з навколишнім середовищем, якщо дедалі вищі витрати на транспорт розглядатимуться як сурогат змінної цін на виході.
» следующая страница »
1 ... 180 181 182 183 184 185186 187 188 189 190 ... 204