Проектний аналіз

—  житлові умови;

—  можливість відпочинку;

—  умови освіти;

—  екологічний аспект якості життя;

—  соціально-психологічні чинники.

Вітчизняний підхід до аналізу рівня життя заснований, здебільшо­го, на порівнянні таких показників:

—  величина ВВП і середньорічні темпи приросту;

—  частка домашніх господарств у використаному ВВП;

—  реальні середні грошові доходи на душу населення і середньоріч­ний темп їх приросту;

—  реальна заробітна плата, середньорічні темпи її приросту частка оплати праці найманих працівників у ВВП.

Аналіз динаміки доходів населення України дає змогу виявити такі тенденції:

—  падіння реальних доходів населення та його особистого майна внаслідок підвищення споживчих цін, знецінення заощаджень, недо­статньої кількості програми соціальної підтримки державою;

—  погіршення структури доходів населення, зменшення частки оплати праці в доходах, що призвело до зниження стимулюючої функції зарплати та істотного падіння продуктивності праці;

—  поляризація особистих доходів, відсутність механізмів перероз­поділу доходів і компенсаційних виплат, які б дозволили посилити соціальний фактор проведення трансформаційних економічних пере­творень;

—  надмірна міжгалузева диференціація доходів, зумовлена знеці­ненням інтелектуальної та висококваліфікованої праці, у сферах осві­ти, охорони здоров’я і культури, та явний пріоритет у доходах праців­ників паливно-сировинної сфери, сфери обігу та управління.

2.  Соціальна структура суспільства.

Соціальна структура суспільства є інтегрованим результатом спо­собу і рівня життя. Головними її складовими є соціально-економічні групи, серед яких можна виділити робітничий клас, інтелігенцію та службовців, бюрократію і менеджмент, дрібних підприємців і само­стійних працівників.

Усі ці групи відрізняються такими ознаками:

—  величина, питома вага у суспільстві;

—  порівняльні особливості у різних регіонах, у різний час;

—  специфіка соціально-економічного становища;

—  усталені риси способу життя;

—  взаємини з іншими групами, ставлення до влади;

—  освіта та культура, психологія.

Крім того, соціальна структура, тип та імідж будь-якого суспільства й економіки зумовлюються тим, хто конкретно представляє заможні верстви, як розподілені бідність і багатство, як співвідносяться тру­дові й нетрудові доходи соціальних груп з погляду праці, зокрема:

—  зайняті і безробітні;

—  представники різних видів праці, професій і занять, а також ка­тегорії працівників у тих самих видах праці;

—  власники і невласники;

—  такі, що мають освіту, і такі, що не мають;

—  наближені до влади та управління або віддалені від них;

—  жителі різних регіонів, а також села, міста, мегаполіса, представ­ники місцевої, некорінної та іноземної робочої сили;

—  чоловіки і жінки, молодь і громадяни похилого віку, тощо.

Особливістю впливу соціальної структури суспільства на результа­ти проекту є те, що саме вона визначає шкалу преференцій тієї чи іншої групи населення. Оскільки проект орієнтований на певне коло спо­живачів (хоча після його реалізації або під час неї керуючі проектом намагаються залучити всіх можливих, потенційних клієнтів через си­стему реклами, промоушена, тощо), то він має відповідати їхнім най­вищим вимогам, преференціям, які й ставлять в основу проекту.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, слід зазначити, що розглянуті групи чинників (спосіб життя населен­ня, рівень життя і соціальна структура) є об’єктивними умовами, до яких пристосовується проект. Змінити ж їх кардинально можливо лише при реалізації масштабних, комплексних програм (проектів) соціаль­ного розвитку.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 185 186 187 188 189 190191 192 193 194 195  ... 204