Ціна операції, що передбачає наявність звичайного товару, може розглядатись як вияв готовності платити за право користування даним товаром (правом користуватися певним благом в результаті придбання цього товару). Рекреаційні товари (що мають культурний, історичний та ландшафтний аспекти) є окремим випадком. Такі товари надаються безплатно або за номінальну плату, одержувана вигода набагато більша і є споживчим надлишком. Для оцінки загальної кількості споживчого надлишку вивчається ступінь реального користування для побудови кривої попиту. Накреслюється крива попиту і визначається точка, в якій попит дорівнюватиме нулю. Площу під визначеною таким чином кривою попиту називають площею надлишку в даній зоні. Розрахунки повторюються для кожної зони, а споживчі надлишки підсумовуються для визначення загального споживчого попиту. Дані про транспортні витрати використовуються лише для визначення кривої попиту.
Хоча використання підходу з погляду транспортних витрат спершу видавалося непридатним для більшості проектів, цим прийомом часто користуються для того, щоб визначити вартість компонента більшого проекту. Підхід з погляду транспорт-витрати може визначити цінність використання місцевості для відпочинку (але тільки після заводнення та початку користування). За допомогою такого підходу можна аналізувати культурно-історичні місця як потенційні зони відпочинку. В таких випадках одержана вартість має бути чітко визначена як мінімальна оцінка лише частини загальної оцінки ресурсів.
» следующая страница »
1 ... 181 182 183 184 185 186187 188 189 190 191 ... 204