Тема 21 Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи
21.1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції.
21.2. Економічна система монополістичного капіталізму.
21.3. Фінансово-монополістичний капітал. Фінансова олігархія.
21.4. Державно-монополістична стадія еволюції капіталістичної економічної системи.
21. 1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції
Об’єктивними умовами для виникнення капіталізму вільної конкуренції є розвиток простого товарного виробництва, товару і грошей та розвиток капіталістичного товарного виробництва. Перетворення робочої сили на товар, поява таких категорій,
як капітал і наймана праця, заробітна плата при цьому виступає як ціна або вартість товару робоча сила.
Таким чином, капіталізму як економічній системі притаманні такі риси:
— вироблені продукти є товаром;
— метою виробництва є створення додаткової вартості (прибутку);
— визначальним є відносини між найманою працею і капіталом, що виступають у формі купівлі-продажу товару робоча сила.
Економічною основою капіталістичної системи є приватна власність на основні засоби виробництва (ресурси): капіталіста, підприємця — на ресурс капітал; робітника, працівника — на ресурс праця. Найповніше капіталістична система виявляється в конкуренції. Тому власне капіталізм розуміють як капіталізм вільної конкуренції. Про суть конкуренції йшлося вище, зокрема в темі 8. Тут зупинимось лише на двох формах конкуренції: внутрігалузевій та міжгалузевій.
Внутрігалузева — це взаємодія капіталів у межах однієї галузі, міжгалузева — взаємодія капіталів різних галузей.
Внутрігалузева конкуренція приводить до завершення реального процесу формування суспільно необхідного робочого часу, суспільної або ринкової вартості. Тобто формується необхідний робочий час для виробництва товару. При цьому сума витрат постійного капіталу та змінного капіталу перетворюється на витрати виробництва (С + V), а додаткова вартість на перетворену форму — прибуток. Тоді вартість виробленого товару можна представити у вигляді суми витрат виробництва К = С + V та прибутку Р = М, отже:
W = К + Р.
Вартість і витрати виробництва якісно відмінні між собою: те, чого коштує товар капіталісту, називають витратами капіталу, або собівартістю; те, чого товар дійсно коштує, називають витратами праці, або вартістю.
При цьому вартість включає перетворену форму додаткової продукції — прибуток як породження не змінного, а всього авансованого капіталу. Галузева конкуренція приводить до того, що не V породжує М, а С + V породжує М. Звідси і з’являється прибуток — як додаткова вартість, породжена всім авансованим капіталом М ->■ Р.
Тоді й норма додаткової вартості перетворюється на норму прибутку:
М' = М : V- 100% -► Р = Р : С + V- 100 % = М : С + V- 100 %= = (М : V) : (С : V + 1) • 100 % = М' : (С : V + 1) • 100 %.
Величина норми прибутку визначається двома головними чинниками: нормою додаткової вартості і органічною будовою капіталу, тобто співвідношенням постійного та змінного капіталів.
Норма прибутку виступає рушійною силою капіталістичного виробництва; виробляється лише те, що приносить норму прибутку. Ресурси за допомогою конкуренції рухаються з галузей із низькою нормою прибутку в галузі з високою нормою прибутку. Узв’язку з цим з’являється міжгалузева конкуренція. Це —боротьба капіталістів-підприємців різних галузей за найвигідніше вкладання капіталу.
Галузі з високою органічною будовою забезпечують низьку норму прибутку, і для капіталістів немає стимулу вкладати додатковий капітал, тому виробництво такої продукції скорочується. Це може зумовити перевищення попиту над пропозицією, що призведе до зростання ціни продукції понад її вартість, норма прибутку зросте за рахунок зростання прибутку, з’являться стимули для вкладання додаткового капіталу в цю галузь.
» следующая страница »
1 ... 137 138 139 140 141 142143 144 145 146 147 ... 220