ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ЕЛЕМЕНТ СТРУКТУРИ ДЕРЖАВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
1.1. Сучасні аспекти менеджменту і його основні концепції
Людство нагромадило величезну масу знань, досвіду, матеріальних і духовних цінностей. Виник катастрофічний розрив між накопиченими матеріальними й інтелектуальними ресурсами й ефективністю управління їх використанням. Цей розрив зростає в геометричній прогресії й здобуває екстремальні значення, загрожуючи національній безпеці розвинених країн. У такій ситуації оновлюючим і перетворюючим фактором стає менеджмент, а професія менеджера набуває актуальності і престижності.
Під менеджментом розуміють сукупність сучасних засобів, методів і форм управління певною діяльністю з метою підвищення її ефективності. У буквальному перекладі менеджер - «той, хто веде за руку».
В умовах ринкових відносин менеджмент виступає як самостійний вид професійної діяльності, це менеджмент бізнесу.
Зміст поняття «менеджмент» розглядається в різних аспектах, зокрема, як синтез науки і практики, синтез науки і мистецтва тощо.
Еволюція менеджменту на заході пройшла кілька етапів:
I. А) талант і протекція; Б) талант без протекції; В) протекція без таланта (дуже дорого коштує).
II. «Сходи». Завзятий, цілеспрямований, честолюбний рух із
найнижчої сходинки сходів до найвищої. ІІІ. «Інтелігент». Фахівець у дозрілих літах висувається на високий пост, минаючи багато окремих сходинок. Має високий рівень спеціальних знань у галузі економіки, техніки, соціології, психології й технологій, відзначається високим загальним культурним рівнем (культурою спілкування).
Концепція наукового управління виникла на рубежі ХХ століття. Її основоположником був Ф. Тейлор (1915-1956) - автор книги «Принципи наукового управління», появу якої вважають початком визнання менеджменту як науки управління і як самостійної галузі дослідження.
Фредерік У. Тейлор - родоначальник наукового менеджменту - був першим, хто застосував терміни «менеджмент» і «менеджер» у сучасному значенні цих слів. Це він надав цим словам глибоку змістовність.
Менеджмент привернув увагу вчених і практиків, які, у свою чергу, висунули кілька концептуальних проблем, пов’язаних з цією діяльністю. До них належать:
1. Концепція адміністративного управління. Вона спрямована на розробку загальних проблем і принципів управління організацією (підприємством, фірмою тощо) в цілому. Ця концепція одержала назву класичної школи управління, яку очолив
А. Файоль. Йому належать слова: «Управляти - це значить передбачати, організовувати, розпоряджатися, погоджувати, контролювати» (1923). А. Файоль розробив основні принципи побудови структури організації й управління персоналом. Виходячи з цих принципів, у закордонній пресі висловлено думку, що головним фундаментом сучасного суспільства є не економіка, не технологія і не продуктивність праці, а управління організацією з метою досягнення заздалегідь визначених кінцевих результатів.
2. Концепція управління з позицій психології й людських відносин. Психолог А. Маслоу розробив теорію мотивації вчинків людей, які пов’язані не тільки з економічними, але й з іншими інтересами: відносинами між робітниками й менеджерами, відносинами у виробничому колективі тощо (менеджер - це команда, колектив).
3. Концепція адаптації, або стратегія пристосування, маневрування, пошуку найбільш вигідних шляхів реалізації своїх можливостей.
4. Концепція глобальної стратегії - спрямована на оптимі- зацію діяльності фірми. Вона включає теорію множинних цілей та інші аспекти розвитку, включаючи диверсифікованість виробництва (подвійні технології).
5. Концепція цільової орієнтації - орієнтує на вибір домінуючої мети розвитку організації (фірми).
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 12 ... 224