Податковий менеджмент

Ці принципи оподаткування були сформовані А. Смітом, але вони й на сьогодні не застаріли й не втратили своєї актуальності. У 1991 році було прийнято Закон Української РСР «Про систе­му оподаткування», в якому викладено принципи оподаткування (див. рис. 2.1). У цьому законі назви й зміст принципів визначені відповідно до вимог ринкової економіки, тобто відповідно до об’єктивних законів ринку. У ньому проглядається поняття рин­ку як економіки вільного підприємництва.

У подальшому цей закон доповнювався новими законодав­чими актами, що забезпечують свободу підприємницької діяль­ності. Так, у 1998 році Президент України видав Указ № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», у якому передбачено обмеження втручання державних органів у підприємницьку діяльність. Указ заборонив проведення плано­вих виїзних перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетом, крім зобов’язань по бюджетних позиках і кредитах, гарантованих бюджетними коштами (див. Додаток 5).

У процесі розвитку ринкових відносин структура податко­вих органів і принципи оподаткування зазнали змін. Прийнятим у 1997 році Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про систему оподаткування» наведені вище (рис. 2.1) принципи істотно змінені й доповнені з урахуванням змін, що відбулися (рис. 2.2).

Вони у більш повному обсязі відображають тенденції роз­витку ринкової економіки, враховують досвід розвинених країн і результати вдосконалення системи оподаткування в Україні за роки її незалежності.

Практика функціонування податкових систем у розвинених країнах показує, що наша вітчизняна система принципів може бу­ти доповнена такими:

•                     домінування у системі й методах оподаткування регулю­ючої і стимулюючої підприємницьку діяльність функцій;

•                      виключення з практики роботи податкових органів мож­ливості подвійного оподаткування;

Рис. 1.1. Принципи оподаткування

•                  віднайдення взаємних інтересів між працівниками подат­кових органів і платниками податків у розширенні подат­кової бази з метою збільшення абсолютної податкової су­ми при діючих або знижених податкових ставках;

•                  надання платникові податків державою послуг і допомо­ги. еквівалентних вилученій податковій сумі;

•                  прозорість використання коштів. що надходять до держ­бюджету від платників податків;

Рис. 1.2. Принципи оподаткування, що відображають тенденції й напрями розвитку ринкової економіки

•                     обмеження розміру коштів, що вилучають у платників по­датків, 30-35% доходу, як це прийнято у світовій еконо­міці;

•                     відкритість підготовки й обговорення законів про оподат­кування із залученням представників підприємницького сектора.

Податкова система в перехідний період до ринкових відносин поки ще не має достатнього рівня надійності функціонування. Не

досягається планованого збирання податків. значна частина кош­тів залишається «під дахом» тіньової економіки. Це пояснюється. значною мірою. політичною нестабільністю в Україні. нерівномір­ним розвитком провідних галузей економіки. значною кількістю збиткових підприємств: у промисловості їх 50%. в АПК - 80%.

Процедура вилучення податків вимагає спрощення. є також потреба в скороченні кількості податків. Податкові пільги спо­творюють структуру й пропорції розвитку. породжують зловжи­вання й зростання невиправданих адміністративних витрат. По­даткова система нестабільна й не встигає адаптуватися до змін у ринковій кон’юнктурі. Постійні зміни. що вносяться в основне законодавство. дезорієнтують платників податків і спонукають їх до ухилення від сплати податків. вишукуючи для цього різні спо­соби. Тому дотримання податкової дисципліни набуває характеру досить обтяжної процедури. Діюча податкова система не забезпе­чує ефективного підходу до оцінки доходів ні по горизонталі. ні по вертикалі.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 6 7 8 9 10 1112 13 14 15 16  ... 224