Діюча в колишньому СРСР податкова система була абсолютно «непрозорою», тобто вона не дозволяла об’єктивно визначити розмір податкового зобов’язання платника податків. Підприємства однієї й тієї самої галузі не знали, які вони платять податки. Розмір податкового зобов’язання часто визначався «за домовленістю». Це стало серйозною перешкодою для створення об’єктивної податкової системи, метою якої було б поставити всіх платників податків у рівні умови незалежно від форми власності.
Що стосується населення, то жителі колишнього СРСР не усвідомлювали того, що вони є платниками податків, і не обтяжувалися податковим тягарем. Держава в цій ситуації відігравала патерналістську роль, знаходячи джерело формування дохідної частини держбюджету шляхом посилення податкового преса через вилучення непрямих податків (внутрішні позики тощо).
Після розпаду СРСР виникла необхідність у формуванні нової політики оподаткування й створенні нової податкової системи, тому що раніше діюча система збору податків не була орієнтована на ринкові відносини. Способи надходження платежів у бюджет були здавна визначені й практично не мінялися, банки належали державі. Держава в адміністративному порядку могла міняти не тільки структуру податків. але й податкову базу. Політика переважала в суспільстві над економікою й займала верхній ешелон влади стосовно економіки. Зміни податкових ставок і пільг зумовлювалися необхідними сумами. що мали формувати дохідну частину державного бюджету.
Система оподаткування. що діяла раніше. не могла бути трансформована в ринкову економіку. так само як розвинутий соціалізм не міг бути перетворений у ліберально-демократичне суспільство.
В умовах суверенної України створювалися нова система оподаткування й відповідні структури податкової служби. Однією з головних завдань нової податкової системи було забезпечення такого обсягу доходів бюджету. який необхідний для фінансування соціально-культурної сфери. а також розвитку інфраструктури підприємницького сектора економіки. Податкова система не може бути вибірковою. Усі фізичні та юридичні суб’єкти оподаткування мали бути поставлені в рівні умови.
Зміни. що відбулися в економіці. зумовлюють необхідність перманентного реформування податкової системи. спрямованої на вирішення таких завдань:
• посилення ролі податкової політики в регулюванні господарського механізму (галузі. підприємства тощо) й орієнтації його на розширення податкової бази;
• застосування інструментів податкового менеджменту для оподаткування провідних підприємств і галузей. що визначають науково-технічний процес. Такими інструментами є пільги. прискорена амортизація. відстрочка платежів тощо;
• забезпечення прогресивного зростання податкових надходжень при незмінних податкових ставках або при їх зниженні;
• вибір раціональної стратегії оподаткування. що виключає несправедливість і порушення законодавства.
За сучасних умов система оподаткування має бути побудована на таких принципах:
1) справедливості - визначає загальність обкладання й рівномірність розподілу між громадянами відповідно до їхніх доходів;
2) визначеності - вимагає. щоб сума. спосіб і час платежу були заздалегідь відомі платникові податків;
3) зручності - передбачає, що податок повинен стягуватися в такий час і в такий спосіб, які є найбільш зручними для платника податків;
4) економії - полягає у скороченні витрат на вилучення податку, у раціоналізації системи оподаткування.
» следующая страница »
1 ... 5 6 7 8 9 1011 12 13 14 15 ... 224