Основи стандартизації та сертифікації товарів і послуг

Комплексний підхід передбачає:

♦               посилення уваги до акредитації випробувальних лабора­торій у країнах-членах ЄС;

♦               нову законодавчу процедуру сертифікації та випробувань, згідно з якою в законодавчі норми ЄС не допускається включення однієї обов’язкової методики сертифікації кон­кретного товару. Мають бути визначені параметри безпеч­ності та декілька методів їх підтвердження. Обмежується втручання державних органів у діяльність незалежних центрів, за винятком випадків крайньої необхідності;

♦               оцінку на відповідність розробки продукції (проектуван­ня, дослідний зразок, виробництво); вид контролю (пере­вірка документації, випробування дослідного зразка, пере­вірка системи якості); контролюючий орган (виготівник, незалежна організація, третя сторона).

У1989 році в ЄС було ухвалено Глобальну концепцію гармо­нізації правил з оцінки відповідності. Згідно з Директивою, відповідність може оцінити сам виробник, внаслідок чого зая- вою-декларацією він підтверджує відповідність товару встанов­леним вимогам Директиви і засвідчує це маркуванням товару знаком (рис.7).

((

Рис. 7. Знак відповідності Директиві ЄС

“Нові” Директиви відрізняються від “старих” тим, що вони:

♦               містять гармонізовані вимоги до безпечності, конкретизо­вані щодо певної стадії життєвого циклу продукції: проек­тування, виготовлення, реалізація, експлуатація;

♦               відрізняються структурою — в них є правова і технічна ча­стини, наводяться принципи системи оцінки відповідності і посилання на стандарти;

♦   на відміну від “старих”, не мають галузевого характеру.

1.3.              Європейські модулі на стадіях життєвого циклу продукції

Директиви ЄС за Новою конвенцією визначають способи підтвердження відповідності (модулі), які може використовува­ти постачальник. Для різних стадій життєвого циклу продукції передбачено різні модулі.

Модулі на стадії проектування. На стадії проектування про­понується модуль В “Перевірка дослідного зразка”. Заявник пред­’являє уповноваженому органу такі документи: зразок виробу (тип); документацію, що містить опис зразка; перелік стандартів, які застосовуються в повному обсязі або частково; результати роз­рахунків та експертиз; протокол випробувань. Уповноважений орган за умови позитивних результатів видає заявнику сертифі­кат затвердження типу ЄС. У цьому сертифікат має містити вис­новки експертизи, умови його законності, необхідні відомості для ідентифікації затвердженого зразка тощо.

Модулі на стадії виробництва. Для стадії виробництва пропо­нуються чотири модулі:

1)модуль С “Декларація виробника про відповідність про­дукції (варіант 1)”. Виробник заявляє, що вказані ним товари на­лежною мірою відповідають зразкові, який отримав сертифікат

ЄС. Виробник може маркувати вироби знаком відповідності СЄ і несе відповідальність за прийняття необхідних заходів, які забез­печують стабільність якості на всіх етапах виробництва та повну відповідність всіх виробів сертифікованому типу.

2)модуль D “Декларація виробника про відповідність про­дукції (варіант 2)”. Цей модуль передбачає ще й необхідність організувати систему забезпечення якості у виготівника і конт­роль за нею службою нагляду ЄС.

3)модуль Е “Декларація виробника про відповідність про­дукції (варіант 3)”. Особливістю цього модуля є те, що виробник вибирає уповноважений орган, який проводить вибіркові пере­вірки якості цих виробів відповідно до однієї з процедур, які на­ведені нижче.

♦               перша процедура—продукція підлягає статистичному конт­ролю: виготівник пред’являє партії виробів, а зразок із кож­ної партії підлягає перевірці на відповідність критеріям;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 62 63 64 65 66 6768 69 70 71 72  ... 82