Основи менеджменту. Практикум

Останні характеризуються такими ознаками, як розмитість кордонів, значна самостійність окремих ланок, їх широка спеціа­лізація, небагаточисельність правил та процедур, свобода вибору варіантів діяльності, оцінка результатів на основі реального рин­кового ефекту, а не централізовано встановлених показників, пе­реважання неформальних відносин.

Все це надає організаціям більшої гнучкості, маневреності, опе­ративності в роботі, а їх членам - додаткових стимулів до праці. Вони краще від механічних взаємодіють з оточенням та присто­совуються до змін у ньому.

Організації такого типу переважають, як правило, в сферах діяльності, які характеризуються нестабільністю, складністю та невизначеністю цілей та завдань. Найчастіше вони пов’язані з інноваційними процесами - науковими дослідженнями, дослід­но-конструкторськими розробками, впровадженням їх результатів у практику.

У той же час вони не позбавлені багатьох недоліків, тому на практиці в залежності від характеру виробничої та господарської діяльності, традицій, можливостей колективу та керівництва час­то має місце розумне поєднання двох форм.

З точки зору легітимності діяльності, організації можна поді­лити на офіційні та неофіційні. Офіційні створюються для ви­рішення конкретних виробничих, господарських та інших зав­

дань, вони є узаконеними, існують в певному правовому про­сторі, і їх діяльність регулюється відповідними нормативами.

Неофіційні організації складаються стихійно та існують як су­купність юридично не зафіксованих в основному службових кон­тактів між людьми, які переслідують певні особисті цілі, досяг­нення яких не забезпечує їх членство в офіційних організаціях. Виходячи з характеру зв'язків, такі організації найчастіше нази­вають неформальними.

Питання для обговорення

1. Обґрунтуйте, чим відрізняється функціонування організації від її розвитку. Для цього використайте такі характеристики, як мета, зміст процесів, засоби та методи, результати.

2.  Проранжуйте за важливістю основні закони організації.

3. Наведіть приклади первинної та вторинної організацій, по­кажіть їх взаємодію та протилежність.

4. Порівняйте механістичні та органічні організації. Які пере­ваги та недоліки має кожна з них?

Ситуація для аналізу №1

Генрі Форд порівняно з Альфредом Слоуном-молодшим [3]

Генрі Форд і Альфред Слоун-молодший були видатними керів­никами. Вони протистояли один одному в 20-х роках, коли впер­ше виникла концепція управління як професії та наукової дис­ципліни.

Форд був автократом в управлінні. На фірмі «Форд Моторс» лише він міг прийняти рішення. Загальні принципи Форда була підсу­мовані в одній фразі: «Будь-який покупець може одержати авто­мобіль будь-якого кольору, якщо цей колір - чорний» («Форд Мо­торс» випускала автомобілі виключно чорного кольору).

Форд скептично поставився до пропозиції Слоуна про реорганізацію компанії «Дженерал Моторс». Але у Форда було достатньо підстав насміхатися над новомодними ідеями Слоу­на для фірми «Дженерал Моторс». Форд зробив свою модель «Ті» настільки дешевою, що її міг купити практично кожний, хто працює.

Приблизно за 12 років Форд перетворив маленьку компанію в гігантську галузь, яка змінила американське суспільство. Більше того, він зробив це, зрозумівши, як створити автомобіль, який коштує всього 290 доларів, і при цьому виплачував своїм робітни­кам одну з найбільших ставок того часу - 5 доларів за тиждень. У 1921 році «Форд Моторс» контролювала 56 відсотків ринку легко­вих автомобілів США і майже весь світовий ринок. Фірма «Джене­рал Моторс», яка на той час була конгломератом із кількох неве­ликих напівзалежних компаній, контролювала всього 13 відсотків ринку і дрейфувала до банкрутства.

На щастя, сім’я Дюпонів, заради спасіння величезних коштів, що були вкладені в акції «Дженерал Моторс», взяла на себе веден­ня її справ, поки крах не настав. П’єр Дюпон, сам прихильник сучасного управління, призначив президентом фірми Слоуна. Той швидко перетворив на реальність плани, з яких глузував Форд. Реорганізована «Дженерал Моторс» мала сильну і велику групу управління, а багато людей здобули права самостійно приймати важливі рішення. Улюбленими словами Слоуна були «концепція», «методологія», «раціональність». На кожного керівника він покла­дав конкретні обов’язки, надавши водночас йому свободу робити все, що необхідно для їх виконання.

 

« Содержание


 ...  37  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я