Зрозуміло, що завдання керівництва полягає в максимальному скороченні першої фази, продовженні другої та уникненні останньої.
У відповідності з перерахованими законами існують всі види організацій. А якими бувають організації?
Відповідь на поставлене запитання може бути тільки одна - найрізноманітнішими. Форм різновидів організацій так багато, що про всі зразу розповісти неможливо, тому зупинимося лише на головних.
Перш за все, можна говорити про статус організації у відношенні до своїх членів; у цьому розумінні організації бувають первинними та вторинними. Первинність означає, що організація для людей, які об’єднуються в неї, виступає як деяка зовнішня данина, яка створена та існує незалежно від них. Включаючись в уже діючу організацію, люди визнають її перевагу над собою, неможливість впливати на вирішення принципових питань; підкоряються її вимогам; діють у відповідності зі встановленими нею правилами, що і свідчить про первинність і абсолютну пріоритетність організації над ними. Прикладом первинної організації може служити державна установа, яка як структура виникає на підставі рішення вищестоящих інстанцій, а потім вже заповнюється людьми.
Вторинна організація створюється, навпаки, її членами, які надають їй певні права та ресурси, встановлюють «правила гри», яким на певних умовах готові підкорятися. Вони існують у двох формах: корпоративні та асоціативні організації. Розглянемо їх більш докладно.
До корпоративних організацій відносяться ті, члени яких готові для досягнення своїх цілей у певній мірі жертвувати власним суверенітетом. Організація зіставляє ці індивідуальні цілі і сприяє їх досягненню шляхом підкорення загальній меті, яка формально виступає як її мета. Для цього вона повинна мати деяку незалежність від її учасників і часовий пріоритет у відношенні до них.
Прикладом такого роду організації є акціонерне товариство, яке в проміжку між зборами учасників диктує їм свою волю, а останні підкоряються його рішенням. У той же час на самих зборах вони визначають долю організації, стратегію та перспективи її розвитку. Тому пріоритет корпорації є умовним.
Організація асоціативного типу створюється своїми членами для повсякденної координації їх діяльності без втрати ними суверенітету, тому вони не мають навіть умовного пріоритету над учасниками. Рішення тут приймаються за загальною згодою, і діє принцип взаємопов’язаних інтересів, який захищається правом вето з боку меншості. Це забезпечує переважання інтересів членів організації над інтересами самої організації.
Виходячи з особливостей взаємодії окремих елементів, організації поділяють на механістичні та органічні. Перші характеризуються чіткістю меж, перевагою жорстких «вертикальних» зв’язків, офіційним характером відносин, всебічною регламентацією та запрограмованістю діяльності, яка нагадує роботу технічних пристроїв, наприклад, годинника. При вирішенні простих завдань, які постійно повторюються, в умовах стабільного оточення та визначеності перспектив це буває навіть досить корисно.
Такі організації звичайно вимагають від своїх членів безумовної лояльності, обмежують свободу інформації, дій, ігнорують думки самих людей та їх особистість.
Механістичними за своєю суттю є всі державні організації, а також великі та середні комерційні фірми, які функціонують в традиційних галузях економіки, мало піддаються впливу НТР та конкурентної боротьби. Однак таких галузей спокійного існування залишається дедалі менше.
Сьогодні життя характеризується нестабільністю господарської кон’юнктури, невизначеністю ситуацій, постійною зміною пріоритетів, зв’язків, орієнтирів. Успіху тут можуть досягти організації, які діють на основі зовсім інших принципів, - органічні.
» следующая страница »
1 ... 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41 ... 310