Основи менеджменту. Практикум

в процесі аналізу слід прагнути привести до стандартної (базової), вирішення якої відоме з практики і процедура реалізації рішення відпрацьована. Проте це не завжди вдається зробити. «Нестан­дартна» частина проблеми, що залишилась, належить творчому аналізу та вимагає особливого вирішення.

Принцип постійної оцінки та переоцінки (в інтеративному режимі) практичних ситуацій та проектів, що виникають в їх су­купності. Реалізація цього принципу дозволяє керівнику макси­мально сконцентрувати зусилля на головних напрямках.

Принцип інформаційної та логічної обґрунтованості рішень, що приймаються. «Інформаційна обґрунтованість» передбачає, що для ефективного вирішення деякої проблемної ситуації необхідні створення, аналіз та оцінка відповідної інформаційної бази (ма­сиву релевантних документів та фактів). «Логічна обґрунтованість» означає несуперечливість між вихідними посиланнями та виснов­ками. Мотиви та логіка дій керівника повинні бути максимально ясними для підлеглих.

Принцип «пакетування». Реалізація цього принципу ство­рює значний резерв підвищення ефективності роботи як керів­ників практично будь-якого рівня, так і виконавців. Принцип полягає в концентрації однорідних робіт для виконання їх у су­купності в «пакетному режимі». Сфера застосування цього прин­ципу дуже широка. Як приклад наведемо добре відому всім си­туацію, пов’язану з підвищенням ефективності дорожнього руху, коли різні види транспорту та пішоходи заздалегідь «пакету­ються» в групи за допомогою засобів регулювання. Той самий підхід доречний у практиці організації роботи. Так, наприклад, при розгляді зовнішньої пошти доцільно замість того, щоб прий­мати рішення «документ за документом», заздалегідь згрупува­ти документи за допомогою працівників канцелярії в більш- менш однорідні групи.

Принцип автоматизму реалізації прийнятих рішень. Суть принципу полягає в тому, щоб прийняте керівником рішення «ав­томатично» доводилось до потрібного рівня і ставало практичним керівництвом до дії.

Доведення прийнятого рішення до потрібного рівня базується на системі добре налагоджених управлінських механізмів. Якщо такі механізми відсутні або їх сукупність недостатня, найкраще рішення може «повиснути у повітрі» і залишитися нереалізованим.

Принцип оптимальної інформованості. Суть принципу оче­видна. Інформованість досягається не «безкоштовно», а ціною пев­них, часто значних втрат часу та ресурсів. Розумний оптимізм слід знаходити, ґрунтуючись на реальних умовах в кожному кон­кретному випадку.

Принцип «доступності для огляду та наочності». Кожна лю­дина здатна одночасно ефективно виконувати лише обмежену кількість проектів. Якщо ця кількість надто велика, різко знижуєть­ся якість робіт. Цей принцип передбачає збалансованість реаль­них можливостей керівника з практичним обсягом управлінських робіт.

Принцип потрібної різноманітності видів та форм управ­лінських документів повинен відповідати складності управлінсь­ких завдань, що вирішуються.

Організувати свою роботу - це, певне, найскладніше з того, що може зробити керівник для підвищення ефективності своєї діяльності. Він не зможе управляти іншими, поки не навчиться управляти собою.

Раціональне використання робочого часу керівника

Уміння економно та правильно витрачати робочий час, пості­йно удосконалювати процес його планування - ознака організо­ваності керівника. На жаль, багато хто під плануванням часто­густо розуміє простий запис поточних справ на наступний день. При цьому, в кращому випадку, обмежується спробою об’єктивно оцінити обсяг майбутньої роботи без аналізу бюджету часу, маю­чи лише перелік робіт без визначення їх тривалості на практиці. Адже облік витрат робочого часу за видами робіт дає можливість отримати повну картину завантаження.

 

« Содержание


 ...  259  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я