2. Попередники наукового менеджменту (Т. Гоббс, Дж. Стюарт, А. Сміт, Дж. Мілл, Р Аркрайт і Ч. Беббідж)
Несвідомі пошуки теоретичних підходів до управління почалися в епоху становлення капіталізму. Першими до цієї проблеми звернулися філософи.
Перш за все, вони намагалися дати відповідь на запитання: що є рушійною силою, яка спонукає людей до активних дій? Англієць Томас Гоббс у 1651 р. і його співвітчизник Джеймс Стюарт у 1767 р. доводили, що основний мотив людської поведінки полягає в прагненні влади. Цей висновок, не такий вже далекий від істини, було зроблено тоді, коли капіталізм ще не в значній мірі проявив себе, і вчені, в більшості випадків, аналізували поведінку аристократії.
Ще один англійський філософ Ієремія Бентам у книзі «Введення в принципи моралі та законодавства» відстоював думку, що мотивами людської поведінки виступають користь і задоволення.
Великий англійський економіст Адам Сміт у своєму «Дослідженні про природу і причини багатства народів» (1776) та інших працях сформулював принцип «економічної людини», головною метою якої є прагнення до збагачення і задоволення особистих потреб. Правда, подальші дослідження спростували тезу Сміта, бо виключно до збагачення прагнуть лише 12% людей, у той час як до слави - майже 40%.
Дослідження проблеми мотивації продовжив на початку ХІХ ст. інший відомий англійський економіст Джеймс Мілл.
Ситуація, спричинена промисловою революцією кінця XVIII - початку ХІХ ст., призвела до того, що разом з емпіричними методами в управлінні стали впроваджуватись прикладні розробки та експерименти, результати яких допомагали виміряти норму виробітку та винагороди, оптимальні швидкості роботи обладнання, обсяги випуску продукції, вдосконалювати організацію виробництва та праці. Концепцію контролю і розрахунку останнього створив А. Сміт.
Англієць Річард Аркрайт, якого офіційно вважають винахідником прядильної машини, об’єднав під дахом своєї фабрики всі процеси текстильного виробництва і ввів ієрархічний принцип його організації. На основі розподілу праці, планування розташування обладнання, координації роботи машин і персоналу, забезпечення дисципліни йому вдалося домогтися безперервності протікання технологічних процесів. Це дозволяло суттєво зекономити на витратах виробництва і досягти чималих успіхів у боротьбі з конкурентами.
По суті, Аркрайт заклав основи того, що можна назвати індустріальним управлінням або, кажучи сучасною мовою, організацією виробництва. Одночасно Аркрайт сформулював дисциплінарний «кодекс» фабричної системи за різноманітні порушення у вигляді сукупності штрафних санкцій, які фіксувалися в спеціальній книзі та зводилися до відрахувань із заробітної плати.
Важливий крок у розвитку теорії і практики управління було зроблено винахідником першої обчислювальної машини Чарлзом Беббіджем. Він розробив методику вивчення витрат робочого часу при здійсненні різних операцій, порівняльного аналізу роботи од- нопрофільних підприємств, виявлення шляхів підвищення ефективності праці на основі вивчення даних статистики, а також застосування преміальної системи оплати праці. Результати своїх досліджень і практичні рекомендації Беббідж помістив у книзі «Про економію матеріалів і обладнання», яка стала першою в світі публікацією в галузі наукового управління. Але проблема наукового управління як цілісної системи була вирішена тільки в XX ст.
3. Школа наукового менеджменту (Ф. Тейлор, Л. і Ф. Гілберти, Г. Гант)
На межі ХІХ і XX ст. у виробництві відбулися величезні зміни. Перш за все, різко виросли його масштаби і концентрація, що знайшло відображення в появі підприємств-гігантів, на яких працювали тисячі й десятки тисяч працівників та інженерів, використовувалось дороге обладнання, найскладніші технологічні процеси. Відповідно змінився й склад працівників: це були вже достатньо освічені й грамотні люди, які почали поступово усвідомлювати себе як особистість, розуміти свою роль і власні можливості.
» следующая страница »
1 ... 11 12 13 14 15 1617 18 19 20 21 ... 310