Організація праці менеджера

Книжні слова використовуються в наукових статтях і в ділових паперах: еволюція, деформація, методика, деградація, координація, прогрес та інші. Це слова, які рідко вживаються або зовсім не вживаються в повсякденному усно­му спілкуванні (розмовному).

Книжні слова однозначні і не висловлюють емоцій того, хто укладає доку­мент.

Розмовні слова є багатозначними, а це може зашкодити текстові докумен­та.

Серед книжних слів є урочисті слова, тобто слова високі, небуденні. На­приклад, слова труд, трудитися, трудящий, трудовий, трудівник. У діловому листі повинно вживатися: праця, працювати, працівник, а також здійснювати, виконувати, робити тощо.

Звернення або декларацію можна зачитати і заслухати, але витяг з прото­колу чи акт можна прочитати і прослухати.

Іншомовні слова у діловому тексті повинні вживатись лише у разі потре­би, коли їх не можна замінити українськими словами з тим самим значенням.

Правила вживання іноземних слів:

1. Іншомовне слово повинно бути необхідним, тобто у нього в українській мові немає відповідників з тим самим обсягом значення.

Іншомовне слово

Українське значення

Координувати

Погоджувати

Лімітувати

Обмежувати

Пролонгувати

Продовжувати

Домінувати

Панувати, переважати

Фіксувати

Записувати

Симптом

Ознака

Анархія

Безпорядок

Дебати

Обговорення

 

2.  Іншомовне слово повинне вживатися правильно і точно, у тому зна­ченні, з яким воно запозичене.

3.  Запозичене слово в тексті документа повинно бути зрозумілим для тих, хто буде його читати. Не треба вживати малозрозумілих запозичених слів, коли те саме можна сказати простіше, зрозуміліше, а головне—точніше.

4. У тексті одного документа вживається одне запозичене або власномов- не слово: патент, або авторське свідоцтво; конвенція, або умова; екстраорди­нарний, або особливий.

Укладач документа мусить зупинити свій вибір на одному з двох слів і ко­ристуватися лише обраним.

Отже добір іншомовного слова у діловому документі диктується кількома обставинами й повинен вирішуватися кожного разу з урахуванням конкретної ситуації мовлення.

Професіоналізми — це слова або вислови, які властиві певній вузькій про­фесіональній групі працівників. Вони виникають тоді, коли та чи інша спе­ціальність або вид діяльності мають розмовні неофіційні замінники термінів у цій галузі. Наприклад, трансплантація—пересадка; отоларинголог—вушник та інші. У тексті документів у межах одного відомства вони зрозумілі, а у міжвідомчому службовому листуванні професіоналізми можуть викликати не­порозуміння.

Русизми—це слова, які запозичено українською мовою з російської. Коли слово є в українській мові, то запозичення перестає бути правомірним. Це по­милка, яка з’явилася внаслідок недостатнього знання української мови.

Російські слова

Українські слова

час (60 хвилин) человек (людина) неделя (7 днів тижня) луна (місяць) речь (промова) трус (боягуз)

нарядний (гарно одягнений) злодей (лиходій)

час (невизначена кількість) чоловік, мужчина, чиєсь подружжя неділя (один із днів тижня) луна (відлуння, рос. эхо) річ (предмет) трус (обшук)

нарядний (пов’язаний з нарядом як документом) злодій (той, хто краде)

 

Мішанина слів двох мов зустрічається дуже часто, а документи, написані такою мовою, свідчать про недостатнє володіння обома мовами, про низьку культуру автора.

 

« Содержание


 ...  95  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я