Організація праці менеджера

8. У чому полягає комплексність у використанні методів виробництва?

Глава 4. СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА ПЕРСОНАЛОМ І АВТОРИТЕТ МЕНЕДЖЕРА

План:

4.1.       Сутність і основні риси стилю керівництва.

4.2.     Види стилів керівництва.

4.3.     Поєднання стилів керівництва.

4.4.     П оведінські чинники стилів керівництва менеджера.

4.5.    Авторитет менеджера.

4.6.     Контрольні запитання.

4.1.     Сутність і основні риси стилю керівництва

Слово “стиль” має два визначення. Перше—як характерний вид, різно­видність чогось, що виражається в особливих ознаках чи властивостях, а друге —як метод, сукупність прийомів якоїсь роботи, діяльності, поведінки. У пере­кладі з грецької мови — “почерк”, з латинської—“ціпок для письма”.

Узагальнюючи ці тлумачення можна вважати, що стиль керівництва — це сукупність прийомів, методів та засобів поведінки менеджера в процесі вико­нання своїх повноважень в організації.

Як і кожна людина менеджер має свій характер та темперамент, тому його діяльність, “почерк” має індивідуальні особливості в здійсненні керівництва колективом працівників.

Стиль роботи менеджера розглядається як сукупність найбільш характер­них і стійких методів вирішення типових завдань і проблем, які виникають у процесі реалізації функцій керівництва.

Раніше ми розглядали методи керівництва як самостійні засоби досягнення мети організації. Але кожний керівник визначеним чином комбінує ті чи інші методи за власним розумінням, використовує їх у поєднанні. Проте ці поєднан­ня не випадкові. У них віддзеркалюється сутність управління і завдання розвит­ку організації, конкретної ситуації й особливості менеджера як особистості.

Стиль роботи менеджера має суто індивідуальний характер, його немож­ливо повторити в повному обсязі й за всіма деталями.

Стиль має стійкий характер, полягає у частому повторенні тих чи інших прийомів керівництва. Але стійкість ця відносна, тому що стилю притаманний динамізм, який багатьма спеціалістами ціниться дуже високо. Уміння керува­ти — це вміння змінювати свій стиль керівництва.

Стиль керівництва має тісні відносини і взаємодію з методами управлін­ня, їх треба відрізнити один від іншого, не дивлячись на те, що окремі спеціа­лісти не відрізняють поняття стилю і методу, розглядаючи їх як рівнозначні. Через те, що функціональне призначення названих понять ідентичне.

Метод управління визначається як сукупність способів, прийомів цілес­прямованого впливу керівника на працівників і трудові колективи для забез­печення координації їх дій. А стиль керівництва опосередковується індивіду­альними властивостями самого керівника. Поняття стиль є додатком до осо­бистості керівника, причому індивідуальний стиль стає як особлива форма поєднання виробничої функції керівника з його функцією регулювання особистісних взаємовідносин між підлеглими працівниками колективу. На фор­мування стилю керівництва впливають чинники, наведені на схемі:

Стиль—це не тільки форма спілкування керівників з підлеглими та колега­ми, оболонка, в якій здійснюється цілеспрямована діяльність. Він окрім форми, визначає також зміст діяльності менеджера.

Стиль менеджера завжди знаходиться у полі зору підлеглих. Він визначе­ним чином оцінюється і сприймається ними. Окремі працівники наслідують своєму керівникові, прагнуть його копіювати. Тому стиль роботи підлеглих ате­стує, дає оцінку їх керівнику.

Керівництво колективом безпосередньо пов’язане з процесом виховання окремої особи. Але людина не повинна відчувати себе об’єктом виховання. Особливо недопустимі вже зкомпроментовані методи “накачок” тощо. Дис­ципліна виступає як виховна категорія тільки тоді, коли вимоги менеджера ви­ступають як вимоги колективу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51  ... 240