Менеджмент підприємства

Витрати на одиницю

загаль­

ні

змінні

постій­

ні

0

35

0

35

24

 

 

 

1

35

24

59

16

59

24

35

2

35

40

75

20

38

20

18

3

35

60

95

25

32

20

12

4

35

85

120

30

30

21

9

5

35

115

150

40

30

23

7

6

35

155

190

55

32

26

6

7

35

210

245

85

35

30

5

8

35

295

330

 

41

37

4

У розглянутих прикладах передбачалося, що ціна продукції не­змінна і дорівнює 40 грн., однак у дійсності ціни можуть знизитися, в результаті чого, виручка від реалізації продукції підприємства зменшиться. Виникає питання - до якого часу підприємство в умо­вах падіння цін може виробляти продукцію і коли йому доцільно припинити своє існування? Для цього необхідно оперувати постій­ними і змінними витратами, що припадають на одиницю продукції. Для наступного прикладу всі розрахунки зведені в таблицю 5.8.

Перенесемо наведені в таблиці 5.8 значення на графік (рисунок 5.16). На ньому показано, що, якщо ціна однієї пари взуття зменшує­ться до 30 грн., то оптимальною кількістю продукції виявиться п’ять пар, тому що в цьому випадку, загальні витрати на одиницю продукції є мінімальними і дорівнюють ціні. Але оскільки при цьому ціна покриває лише загальні питомі витрати, то прибуток підприємства дорівнює ну­лю. Точка Н, в якій перехрещуються витрати Сі (загальні витрати на одиницю продукції) і граничні витрати МС, називається критичною. Нижче від неї підприємство починає зазнавати збитків, продовжуючи виробництво продукції.

Ц,С, крб/од                              МС

Рисунок 5.16. Залежність граничних і середніх (питомих) витрат від обсягу виробництва продукції

Припустимо, що ціна пари взуття знизилась до 25 грн. (точка .Д У цьому випадку підприємство очікують збитки, тому що ціна 25 грн. при виробництві чотирьох пар взуття не покриває загальних питомих ви­трат, які становлять 30 грн. Чи варто йому продовжувати виробництво продукції? Так, хоча воно й зазнає збитків, оскільки ціна в 25 грн. пере­вищує питомі змінні витрати (Ц > С_ЗМ1). Якби воно припинило своє існування, то йому б довелося відшкодувати постійні витрати, що

становлять 35 грн., тоді як за збиткового виробництва чотирьох пар взуття його збитки становлять лише 20 грн. (загальна виручка стано­вить 100 грн., а загальні витрати - 120 грн.).

Гранична точка, до якої підприємство може дозволити собі ви­робляти продукцію зі збитками, це точка К, в якій ціна (200 грн.) до­рівнює питомим змінним витратам С_ЗМ1. В цій точці перетинаються лінії МС та С_ЗМ1.

Якщо ціна взуття впаде нижче 20 грн., підприємству необхідно припинити існування, тому що його збитки перевищать 35 грн. постій­них витрат і воно не в змозі їх покривати. За ціни, скажімо 16 грн., підприємство може виробляти лише дві пари взуття при втратах, що становлять 43 грн. Вони розраховуються таким чином. Дохід фірми становить 16-2 = 32 грн., загальні витрати - 75 грн. Таким чином, фірма зазнає збитків 32 - 75 = - 43 грн. Це більше, ніж 35 грн. постійних ви­трат, тому фірмі вигідніше припинити існування і понести втрати в розмірі 35 грн., аніж мати збитки в 43 грн.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 144 145 146 147 148 149150 151 152 153 154  ... 256