Менеджмент

39. Назвіть основні категорії поведінки, які можна виділити при спо­стереженні за групою?

40. Назвіть зовнішні фактори, які впливають на роботу груп.

41.Які фактори (з історичної точки зору) формували баланс індивіду­ального і групової роботи. Чи змінились вони в даний час?

42.Які причини сприяли зміні балансу на користь командної роботи. В чому основні ділові і мотиваційні причини?

43. Як Ви оцінюєте твердження про те, що робота у командах деколи є причиною стресів її членів?

44. В чому полягають недоліки команд?

45. Назвіть основні характеристики особистості, які необхідні керів­нику як лідеру. Чи будуть вони рівноцінними у різних ситуаціях?

46. Як Ви розумієте вислів “групове мислення”?

47. У чому розбіжності між теоріями особистих якостей і поведінсь- кими теоріями керівництва?

48. Назвіть повноваження, які були б корисними для лідера студенсь- кої групи? Чи повинні студентські лідери володіти всією повнотою по­вноважень у своїх організаціях, чи потрібно їм делегувати повноваження іншим студентам?

49. З якими керівниками Ви би бажали працювати - зі сторонниками стилю “увага до підлеглих” чи “робота для роботи”.

50. Звернемося до ситуаційного підходу до керівництва згідно теорії Ф.Фідлера. Як часто в реальному житті зустрічаються сприятливі, помірні чи несприятливі ситуації в процесі управління?

51. Існує думка про недоцільність виділення жіночого та чоловічого стилей керівництва. Погоджуєтесь з цим?

52. Як Ви думаєте, чи може керівник змінити свій стиль керівництва, чи стиль завжди постійний і незмінний?

53. Припустимо, що Ви є членом команди студентів, яка працює над проектом, і один із вас не виконав своє завдання. Яку стратегію вирішен­ня конфлікту Ви виберете?

54. Чи вважаєте Ви, що конфлікт у “помірних дозах” корисний для організації?

55.  Чому згуртованість команди значно покращує показники про­дуктивності їх діяльності? Що таке командні норми, принципи?

56. Що таке, командні норми, принципи? Які норм, принципи існу­вали у командах, у діяльності яких Ви приймали участь?

9 DW3 v.

Суть комунікації

Комунікація ^ це

1)      лат сошшипісо — спілкуюсь з кимось;

2)      шляхи та засоби транспортного забезпечення господарства і на­селення, передання інформації, система комунального забезпе­чення та інші складові соціальної життєзабезпечуючої інфраст­руктури;

3)      форма зв’язку — пошта, радіо, телебачення, телефон, телеграф, супутниковий зв’язок тощо;

4)      форма спілкування, що базується на взаємному обміні та пере­дачі інформації, доброзичливості та взаєморозумінні (комуніка­бельності) людей, посадових осіб, компаньйонів у процесі співро­бітництва.

Комунікація ділова ^ це особлива форма соціальної взаємодії, що реа­лізується у процесі зворотного обміну діловою інформацією та забезпе­чує взаєморозуміння всіх її учасників; ця комунікація є компонентом будь-яких взаємодій між людьми у процесі виконання роботи.

Головна умова ділової комунікації—усвідомлення комунікатором того, що можливість реалізації цілей взаємодії зростає, якщо правильно орган­ізувати її проведення і досягти при цьому атмосфери взаєморозуміння, довіри та співробітництва.

До засобів ділової комунікації належать: мова, оптико-кінетична сис­тема знаків — жестикуляція, міміка, пантоміміка, інтонація, паузи, “кон­такт очима”.

Комунікація масова ^ соціокультурна взаємодія в масштабах суспіль­ства через розповсюдження та обмін інформацією за допомогою технічно обладнаних мас-медіа (преси, радіо, телебачення, відеосистем, кіно).

Комунікатор ^ юридична, фізична особа чи група осіб, організацій, суб’єктів певного напряму діяльності, від яких безпосередньо надходить комунікативна інформація.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 133 134 135 136 137 138139 140 141 142 143  ... 245