В сучасних умовах велике значення для розуміння механізму взаємодії конкуренції і монополії має наступне положення теорії К. Маркса: “В практичному житті ми знаходимо не тільки конкуренцію, монополію та їх антигонізм, але також і їх синтез, який є не формула, а рух. Монополія створює конкуренцію, конкуренція створює монополію ... Синтез полягає у тому, що монополія може триматися завдяки тому, що вона постійно вступає в конкурентну боротьбу
Позитивну роль до наших днів відіграє методологія конструктивної критики Марксом різних течій і шкіл політичної економії.
Неперевершену цінність має використаний ним діалектичний метод дослідження, втілений в "Капіталі" та інших працях. Зокрема, значне евристичне значення відіграють його ідеї про органічну економічну систему, її внутрішню структуру, принцип цілісності при дослідженні такої системи, про економічний зміст законів ТОЩО.
Надзвичайно велике значення в економічному вченні К.Маркса має обгрунтована ним теорія суспільно-економічної формації. Вперше критика цієї теорії розпочалась російськими вченими (економістами і філософами) ще наприкінці ХХст. Дещо пізніше до них приєднались і українські автори. Так, український економіст А. Чухно намагається довести, що за допомогою формаційного підходу не можна пояснити перехід людства на нову стадію цивілізаційного розвитку
. Хоча інший український економіст А. Гальчинський і не заперечує процес соціалізації капіталізму, але щодо України передбачає говорити про постіндустріальний вектор. Про це свідчить і сама назва книги
. В цілому слід сказати, що у переважній більшості робіт економістів двох країн йдеться про цивілізаційний підхід і при цьому ігнорується значно глибша за змістом і категоріальною визначеністю поняття "суспільно-економічна формація ".
Акцент на соціально-економічному змісті важливий передусім для економічної теорії, оскільки при цьому найповніше втілюються принципи історизму, системності, суперечності, сходження від абстрактного до конкретного, кількісно-якісний підхід до всебічного вивчення економічної та соціальної систем людства в органічному взаємозв язку в процесі еволюції. Крім того, при цьому появляється можливість найгрунтовніше використати еврістичну цінність основних законів діалектики в економічній теорії і передусім в політичній економії, що, у свою чергу, дозволяє на відповідному рівні розкрити закони та закономірності розвитку з притаманними їм внутрішніми суперечностями з врахуванням еволюції від менш розвинутих до більш розвинутих форм.
На цій основі можуть бути належним чином досліджені інші елементи суспільної формації- соціальні, правові, ідеологічні, культурні та інші відносини, які в кінцевому підсумку детермінуються законами розвитку певної економічної системи.
На противагу цьому, цивілізаційний підхід, ключовим поняттям якого є “цивілізація ", не піддається такому чіткому науково обгрунтованому визначенню.
Обґрунтовуючи поняття суспільно-економічної формації, К. Маркс опирався на роботи А. Тюрго, А. Сміта, Сен-Сімона, а із філософів -на праці Гегеля.
Перш ніж вийти на чітку категоріальну визначеність суспільно- економічної формації, К. Маркс виділяв шість суспільних способів виробництва (крім названих вище, до них включався азіатський спосіб виробництва), чотири суспільно-економічні формації (при цьому рабовласницький і феодальний способи виробництва об'єднувалися в одну формацію), три суспільно-економічні формації (за основу брався тип соціально-економічного поєднання безпосереднього працівника із засобами виробництва) і дві формації- критерієм виділення був поділ суспільства на передісторію та історію розвитку людства, а капіталізм розглядався як завершальний етап передісторії людства.
Наукове розуміння суспільно-економічної формації включає в себе можливість певної (а не безмежної) альтернативності для тієї чи іншої країни, тому закономірність переходу від однієї суспільно-економічної формації до іншої повинна в діалектично знятій формі утримувати й інші раціональні моделі розвитку. Ця закономірність щодо України у разі початкового етапу трансформації адміністративно-командної економіки в іншу, досконалішу не повинна була означати лише однолінійний вектор ринкової трансформації, ринкового фундаменталізму,як про це зазначав Джордж Сорос.
» следующая страница »
1 ... 23 24 25 26 27 2829 30 31 32 33 ... 279