Заслуговує на увагу економічна характеристика Енгельсом нових сторін людини економічної, зокрема найманого робітника. Так, у відносинах останнього з домовласником він (робітник) виступає як імуща людина, а не як продавець робочої сили (як про це твердив Прудон, ототожнюючи відносини між домовласником і знімачами з відносинами між робітником і капіталістом). Якщо робітник стає власником будинку,
це не означає його перетворення в капіталіста, а будинка - в капітал, оскільки "капітал є панування над неоплаченою працею інших". Будинок робітника міг би стати капіталом лише тоді, коли б, він здавав його у тайм і привласнював при цьому частину продукту праці цієї третьої особи. Водночас значне методологічне значення має характеристика Енгельсом робітника як власника будинку не як пролетаря ( "вженеяк пролетаря").оскільки це відкриває дорогу для з'ясування сутності проміжних ланок в соціальній структурі капіталістичного суспільства. В даному випадку такою проміжною ланкою між пролетаріатом і класом капіталістів є середній клас. Водночас останнє поняття наповнюється новим змістом в процесі розвитку капіталізму.
У своїй праці "Закон вартості і норма прибутку " (1895 р.) Енельс казав, що в умовах простого товарного виробництва обмін товарів здійснювався у відповідності з їх вартістю, а навколо останньої відбувалось коливання цін. Вихідним пунктом утворення загальної норми прибутку є не конкуренція між промисловими капіталами, а перетворення купецького капіталу в промисловий. Трьома етапами на цьому історичному шляху є перетворення купця у роздавальника сировини і поступове підпорядкування ним дрібних майстрів, розповсюдження мануфактури як форми промислового капіталу і вирівнювання промисловою прибутку з торговим, що відбувався при цьому, а також перетворення крупної промисловості у пануючу форму виробництва, завдяки чому здійснювався перелив капіталу як між галузями промисловості, так і сферою торгівлі, і вирівнювання норм прибутку. Кінцевим результатом цих процесів було перетворення вартості в ціну виробництва, як модифіковану форму вартості. В методологічному аспекті позитивним слід вважати положення Енгельса про неспівпадіння наукових понять і законів з дійсністю, про наближення останніх до .безпосередньої дійсності лише в тенденції, в середньому.
В листах К. Шмідту і В. Боргіусу Енгельс справедливо застерігає від механічного використання принципу економічного детермінізму, тобто пояснення різних явищ суспільного життя (політики, права, ідеології та ін.) лише економічними факторами. Останні є вирішальними лише в кінцевому підсумку, а на розвиток економічних явищ і процесів зворотній вплив здійснюють надбудовні фактори (модифікуючи при цьому базис), кожна із підсистем суспільних відносин, яким також притаманні внутрішні закони свого розвитку. Вперше у світовій економічній літературі Енгельс підкреслює трояку роль держави в економічному розвитку, називає державну владу економічною силою.
Глибоко діалектичною є його думка про об'єктивну необхідність еволюції форм капіталістичної власності під впливом розвитку продуктивних сил.
Зокрема, процес усуспільнення засобів виробництва виражаєтеся у виникненні акціонерних товариств, трестів, у перетворенні засобів виробництва в деяких галузях у державну власність. Теоретичним узагальненням нових явищ в економічній системі капіталізму в останній третині XIXст. були ідеї Енгельса про виникнення промислових монополій, такі форми останніх, як картелі і трести. В них, на думку Енгельса, об'єднуються крупні підприємці певних галузей промисловості в окремій країні і міжнародному масштабі, регулюють виробництво і обіг, що призводить до заміни конкуренції монополією. Економічним пророцтвом можна вважати і його слова про те, що при переході від індивідуальних підприємств до акціонерних товариств вже не можна говорити про відсутність планомірності при капіталізмі. Енгельс також передбачав зростання ролі біржі у розвитку капіталістичної о способу виробництва, зокрема прискорення нею концентрації капіталістів, зміну розподілу додаткової вартості в бік централізації, що є надзвичайно актуальним в останні десятиліття для розвинутих країн світу.
» следующая страница »
1 ... 27 28 29 30 31 3233 34 35 36 37 ... 279