Впродовж 50-60-х років XX ст. В.Леонтьєв постійно покращував, ускладнював і спеціалізував створену ним систему аналізу. Проте критики писали про те, що метод затрати-випуск не вільний від багатьох спрощень, які утруднюють його використання для оптимізації народного господарства. Водночас навіть і через 40 років але, виходячи з сучасних умов, його самого не сповна задовольняв рівень розробленості цього методу, а також не широка універсальність. За власним визнанням ученого, головний недолік простого затратно-випускного підходу до описання динамічних процесів полягає в його нездатності справитися з ситуацією, коли одна чи кілька галузей працюють впродовж тривалого часу в умовах надлишкових запасів. Запаси фіксованого капіталу, що інвестовані в один сектор, не можуть, як правило, швидко переливатися в інший, а недіючі запаси появляються усяк час, як тільки темпи виробництва в конкретній галузі починають з року в рік знижуватися. Щоб врахувати недіючі запаси в рамках динамічної системи затрати- випуск, стверджував В. Леонтьев, приходиться вводити штучну затримку руху запасів сировини і капіталу.
З появою удосконаленіших комп'ютерів він зміг вивільнитися від деяких спрощень та обмежень, представивши динамічний варіант раніше
статичної моделі аналізу затрати-випуск. Цей варіант дозволив йому перейти до складання національних балансів для економік держав.
Творчі пошуки В. Леонтьева значно розширили сферу застосування методу міжгалузевого аналізу. Це вихід на проблеми економічної динаміки та навколишнього середовища, міжрегіональних і зовнішньоекономічних зв'язків. Менш ніж за 19 років метод затрати-випуск став основою національних рахунків більшості країн світу.
В. Леонтьев та його колеги намагалися визначити можливу ступінь впливу на економіку умовного скорочення військових витрат при компенсаційному зростанні виробництва в цивільних галузях.
Цей метод є джерелом глибшого розуміння структури торгівлі у відносинах між різними країнами. З його урахуванням Міністерство торгівлі США, наприклад, стало друкувати леонтьєвські шахові таблиці через кожних п'ять років. Організація Об'єднаних Націй, Всесвітній банк і більше половини держав світу також узяли на озброєння аналіз за методом витрати-випуск як важливий інструмент економічного планування та урядової бюджетної політики.
Інтерес до розробок з цієї тематики виявлявся не лише з боку урядових установ, а й різних приватних, громадських організацій. Модель В.Леонтьева визначає основу багатьох економіко-математичних моделей. Зокрема, вона є ядром моделі LINK, яка була розроблена на початку 70-х років Уортонівською асоціацією економетричних прогнозів (м. Філадельфія, США) під керівництвом Л.Клейна.
Принципова новизна міжгалузевого балансу В.Леонтьєва полягала у подальшому гармонійному розвитку теорії відтворення, методу математичного моделювання, способів систематизації та обробітку економічної інформації. У стихійну ринкову економіку Заходу цей метод вносив елементи прогнозування і програмування. У конкретизації теоретичних підходів та їхньому практичному застосуванні вчений зумів просунутися значно вперед. Особливо це стало помітним після того, як у співробітництві з Дж. Вілбуром він звів 41-розмірну матрицю до 10-розмірної та використав його комп'ютер для одержання коефіцієнтів повних затрат валової продукції на виробництво одиниці кінцевої продукції. Тому В.Леонтьєва називали найпрактичнішим теоретиком- економістом.
Серед досліджень, що мають істотний інтерес у цій галузі, важливим став зроблений В. Леонтьєвим розрахунок на базі міжгалузевого балансу 1958 р. умовної структури міжгалузевих зв'язків у економіці США з перспективою на 1964р. Загалом до 1973 р. учений розробив таблиці "витрати-випуск" для 64 країн.
У 1973 р., після присудження Нобелівської премії, свою Нобелівську лекцію В.Леонтьєв присвятив аналізу взаємодії між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, навівши розрахунки щодо розвитку світової економіки до 2000 року. В запропонованій моделі всі країни світу об'єднані в два регіони (розвинуті й ті, що розвиваються), а в кожному регіоні виділені три найбільші галузі. Цю модель ученого- економіста враховано при підготовці проекту "Майбутнє світової економіки", виконаного у 1977р. групою американських спеціалістів під його керівництвом.
» следующая страница »
1 ... 181 182 183 184 185 186187 188 189 190 191 ... 279