241
Теорія вартості та концепція граничнокорисності
Посилення ролі споживної вартості і відповідне послаблення вартості та форми її вияву, мінової вартості, у свій час передбачав ще К. Маркс, пов'язуючи цей процес з ліквідацією капіталістичного товарного виробництва. Хоча процес відмирання товарних відносин активно відбувається і в сучасних умовах у розвинутих країнах світу, проте вони залишаються домінуючими, аналогічно тому, як процес соціалізації економічної системи соціалізму ще не став переважаючим щодо існування істотних рис сучасного капіталізму.
З методологічної точки зору ненауковим прийомом слід вважати спробу таких вчених знову віддати вирішення цієї проблеми на відкуп західних соціологів. Останні стверджують, зокрема, що "новий зміст корисності заключається не стільки в універсальній споживній вартості продукту, скільки в його високоінди- відуалізованій символічній цінності". В такий інтерпретації розглядається поняття “багатства”, яке нібито означає "систему знаків, які створені, примножені і модифіковані людиною". Така символічна цінність "не лише логічно, але й історично, на їх думку, заміщає споживчу і мінову вартість в якості основного мотиву виробництва".
Важливою рисою західних концепцій, які заперечують трудову теорію вартості, є недостатньо глибокі знання ними діалектичного методу дослідження в економічній теорії, зокрема принципу історизму. Це виявляється у тому, що, наприклад, вони до цього часу говорять про пом'якшення і усунення протистояння буржуазії і пролетаріату внаслідок подолання матеріальної мотивації, а також про відсутність існування робітничого класу у тому вигляді, якому його розглядає К. Маркс в "Капіталі". Насправді, про процес поступової ліквідації пролетаріату із зростанням обсягів особистого майна найманих працівників тощо зазначав ще Ф.Енгельс.
Ще більшою мірою це стосується поняття "вартість", оскільки товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва, а отже до існування капіталістичного способу виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталізму товари продаються за цінами виробництва, які є формою вартості, а отже в їх основі лежить вартість. На вищій стадії розвитку капіталізму в умовах панування монополій (в тому числі олігополій як колективних монополій) товари продаються за монопольними цінами виробництва (монопольне високими та монопольне низькими), тому при дослідженні вартості слід з'ясовувати їх сучасні форми, але в органічному взаємозв'язку із самою субстанцією. Коли йдеться про вартість, то в ній з боку суспільної форми слід вивчати економічні відносини між товаровиробниками, які в умовах інформаційної революції стосовно знань хоча й мають певною мірою суб'єкт-суб'єктний характер, але все ж залишаються відносинами. Крім того, в умовах сучасного капіталістичного виробництва, домінуючою стороною товару є вартість, а підпорядкованою їй - споживна вартість, а отже і корисність.
Намагаючись захистити маржиналістську концепцію, А. Чухно водночас критикує висновки з підручника "Економічна теорія "про те, що ця концепція суперечить:
^ по-перше, практиці ціноутворення.
по-друге, він вбачає неточності в тому, що “ при характеристиці праці в постіндустріальному суспільстві" недостатньо обмежуватись переважанням розумової праці, оскільки для такого суспільства "характерною є не просто розумова, а творча праця, більше того творча людина", а розумова праця "може бути нетворчою" ,х
^Ыо-трете, що постіндустріальне суспільство "реалізує головну мету цивілізаційного процесу - всебічний розвиток людини, її розумових і фізичних здібностей”1 і внаслідок цього домінуючими стають не матеріальні потреби, тобто послуги, тому за основу оплати береться не кількість втіленої праці, а якість послуги, її значення для духовного розвитку людини чи для збереження чи зміцнення здоров'я3. На відміну від цього "в індустріальному (економічному) суспільстві обмеженість товарів потребувала використання еквівалентності для узгодження пропозиції товарів з платоспроможністю споживачів ”4.
» следующая страница »
1 ... 134 135 136 137 138 139140 141 142 143 144 ... 279