Історія економічних учень

в сучасному суспільстві?

8.            Дайте критичний аналіз таких аргументів.

9.        Чим відрізняються погляди окремих українських економістів на проблему

граничної корисності?

10.           Що проповідує концепція попиту і пропозиції і які її недоліки?

11.           Наскільки виправданою є характеристика постщг^сфіаш>ногосуспільства, позбавленого суперечностей між працею і капіталом?

ТЕМА 10 ТЕОРІЇ ТА КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

10.1.                          Погляди вчених на проблему регулювання економіки до кінця XIX століття

10.2.                          Сучасні погляди на державне регулювання економіки Запитання і завдання

10.1.          ПОГЛЯДИ ВЧЕНИХ НА ПРОБЛЕМУ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ДО КІНЦЯ XIX СТОЛІТТЯ

п®" Докласична політична економія про економічну діяльність держави. Хоча економічна діяльність держави, а отже окремі сторони державного регулювання економіки (зокрема, державне регулювання цін), здійснювалось ще в умовах виникнення рабовласницького ладу, проте економічні погляди щодо діяльності держави зустрічаються фрагмен­тарно у працях давньогрецьких філософів. Так, Ксенофонт виступав за розширення державного будівництва магазинів, готелів з метою надання їх в оренду із використанням державної позики.

Більш послідовно діяльність держави розглядалась меркантилістами. Так, представники раннього меркантилізму Ж. Боден (Франція), Д. Карафа (Італія) та інші виступали за обмеження імпорту, за обкладання державою високими митами експорту товарів. Представники пізнього меркантилізму виступали за проведення активної протекціоністської політики з метою забезпечення постійного притоку грошей у країну шляхом експорту товарів, зокрема дорогоцінних металів, вимагали обкладання іноземних товарів високими митами, виступали за досягнення активного торговельного балансу через розвиток національного виробництва, за посилення ролі держави. Французький вчений Жан Кольбер виступав за збільшення державних капіталовкладень у базові галузі економіки і створення економічної інфраструктури, за валютне регулювання.

Представники німецького меркантилізму доводили необхідність вкладення державних коштів у розвиток базових підприємств, промислової і торговельної інфраструктури і навіть у розвиток освіти, яка сприятиме формуванню висококваліфікованого виробника і кращому використанню ресурсів. Крім того, вони виступали за державне регулювання рівня прибутковості виробництва за допомогою податків, контролю відсотків за кредит та інше. Інший німецький вчений X. Вольф на початку XVII ст. виступав за державний контроль за зростанням чисельності населення (щоб не допустити надмірне його зростання порівняно із збільшенням предметів споживання), за пріоритет державних інтересів над особистими.

Засновники політичної економії В. Петті та П. Буагільбер виступали проти протекціоністської політики держави; водночас остання може стимулювати притік іноземних капіталовкладень шляхом зміни ставки податків і здійснювати обмеження та тимчасове регулювання з метою захисту національної економіки. Крім того, на думку В. Петті, держава повинна сприяти підвищенню загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів робочої сили т її кращому використанню.

Французький економіст Ф. Кене виступав проти втручання держави в економіку, водночас держава, сприяючи розвитку освіти, стимулює діяльність ""природних" законів.

Класики політичної економіки та їх послідовники про роль держави. Хоча класики політичної економії А. Сміт і Д. Рікардо дотримувались в основному принципу невтручання держави в економіку, але не заперечували проти її сприяння економічному прогресу шляхом регулювання норми відсотка, контролю за вивозом капіталів, проведення протекціоністської політики щодо молодих і перспективних галузей економіки, регулювання ренти шляхом оподаткування (А. Сміт) та створення сприятливих умов розвитку стратегічних галузей економіки і їх підтримки (Д. Рікардо). Дж. С Мілль, який спочатку виступав проти державного втручання в економіку, відтак висловлювався за таке втручання передусім в окремих соціальних сферах з метою зростання блага для всього населення, що дало підставу багатьом авторам називати його засновником британського соціалізму (точніше демократичного соціалізму, модель якого обгрунтували фабіанці). Таку ж еволюцію поглядів щодо втручання держави в економіку зазнав С. Сісмонді, який у кінцевому підсумку дійшов висновку про необхідність посилення економічної ролі держави для покращення життя народу шляхом введення прогресивного оподаткування.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 138 139 140 141 142 143144 145 146 147 148  ... 279