Економічна теорія

Наприклад, припустимо, що виробник гуми постачає (про­дає) її шинному заводу в обсязі 100 тис. тонн на рік за ціною 500 грн. за 1 тонну. Але виробник (хеджер) очікує на те, що зростуть ціни на наповнювачі, необхідні для вироб­ництва гуми, які він купує в іншого виробника. Щоб за­страхувати себе від зростання цін на наповнювачі, він укла­де з їхнім виробником строкову угоду на купівлю необхід­ної кількості наповнювачів через рік за ціною сьогоднішнього дня. Це означає, що виробник гуми хеджується (самостра- хується). Якщо ціна на наповнювачі зросте, виробник гуми за строковим контрактом отримає певну суму, яка покриє його збільшені витрати на виробництво гуми.

Якщо ж ціна на наповнювачі зменшишься, то за стро­ковим контрактом виробник гуми зазнає збитків, але вони покриватимуться більшим прибутком від продажу гуми. Виробник гуми і в тому, і в іншому випадку нічого не втра­тить, хоч і нічого не виграє. Він не займається спекуля­цією. Його мета — страхування.

Як свідчить приклад, хеджування допомагає знизити ризик від несприятливої зміни ціни, проте й не дає можли­вості скористатися сприятливими ї'ї змінами.

Щоб зрозуміти роль спекулянтів та хеджерів, необхідно з'ясувати, як очікування тих і інших впливають на рівень

цін на біржових ринках. Ми переконалися в тому, що при очікуванні підвищення нинішньої ф'ючерсної (опціонної) ціни в майбутньому і спекулянти, і хеджери купуватимуть на ринку контракти на товари для поставок їх у майбут­ньому. Якщо очікування багатьох хеджерів і спекулянтів збігатимуться, то на ф'ючерсних ринках зросте попит і відпо­відно підвищаться ціни.

Якщо ж очікування багатьох спрямовуватимуться на зниження ціни у майбутньому, вони відповідно почнуть продавати контракти на ф'ючерсних ринках, що спричи­нить зростання пропозиції та зниження ціни. Тому ф'ю- черсна ціна є ринковим прогнозом майбутніх цін.

Чи завжди ринковий прогноз є достатньо достовірним?

З одного боку, ф'ючерсні ціни значно відхиляються від наявних цін. З іншого — ф'ючерсні ціни в середньому відпо­відають прогнозованим, але мають місце і серйозні варіа­тивні коливання цього середнього значення вгору та вниз. Така ситуація не суперечить теорії ефективних ринків, згідно з якою не можна заробити на ринку, сподіваючись тільки на те, що наявні ціни будуть систематично вищі або нижчі, ніж ф'ючерсні. Таким чином, виходить, що спеку­лянти сприяють, аби ф'ючерсні ціни певним чином інфор­мували про рівень наявних цін у майбутньому (рис. 14.8).

Спекулятивна діяльність може набувати легальної та нелегальної форми. Нелегальна спекуляція дестабілізує економіку. Легальна спекуляція, здійснювана в законодавчо визначених межах, сприяє більш-менш точному прогнозу­ванню цін на ф'ючерсних ринках, забезпечує учасників рин­ку достовірною інформацією, сприяє консервації дефіцит­них ресурсів та їхньому раціональному перерозподілу, ви­конує стабілізуючу функцію.

 З. Страхування як засіб обмеження рівня ризиковості

Самострахування учасників строкових (ф'ючерсних та опціонних) операцій через хеджування як ринковий ме­ханізм є справді важливим для нейтралізації ризику на біржових торгах. Проте його можливості досить обмежені.

Негативні наслідки легальної спекуляції у звичайних умовах

—  поширення спо­твореної інформа­ції;

—   укладення про­тизаконних угод; —порушення рин­кової рівноваги

Позитивні

наслідки легальної спекуляції в ідеальних умовах 4

Нелегальна

спекуляція

—       нерівність та нестабільність доходів;

—        вилучення із національного до­ходу, оскільки не створюються ні то­вари, ні гроші, а лише марнується час

—       страхування ри­зиків (хеджуван- ня);

—      інформаційне за­безпечення ринку;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 132 133 134 135 136 137138 139 140 141 142  ... 246