Наприклад, припустимо, що виробник гуми постачає (продає) її шинному заводу в обсязі 100 тис. тонн на рік за ціною 500 грн. за 1 тонну. Але виробник (хеджер) очікує на те, що зростуть ціни на наповнювачі, необхідні для виробництва гуми, які він купує в іншого виробника. Щоб застрахувати себе від зростання цін на наповнювачі, він укладе з їхнім виробником строкову угоду на купівлю необхідної кількості наповнювачів через рік за ціною сьогоднішнього дня. Це означає, що виробник гуми хеджується (самостра- хується). Якщо ціна на наповнювачі зросте, виробник гуми за строковим контрактом отримає певну суму, яка покриє його збільшені витрати на виробництво гуми.
Якщо ж ціна на наповнювачі зменшишься, то за строковим контрактом виробник гуми зазнає збитків, але вони покриватимуться більшим прибутком від продажу гуми. Виробник гуми і в тому, і в іншому випадку нічого не втратить, хоч і нічого не виграє. Він не займається спекуляцією. Його мета — страхування.
Як свідчить приклад, хеджування допомагає знизити ризик від несприятливої зміни ціни, проте й не дає можливості скористатися сприятливими ї'ї змінами.
Щоб зрозуміти роль спекулянтів та хеджерів, необхідно з'ясувати, як очікування тих і інших впливають на рівень
цін на біржових ринках. Ми переконалися в тому, що при очікуванні підвищення нинішньої ф'ючерсної (опціонної) ціни в майбутньому і спекулянти, і хеджери купуватимуть на ринку контракти на товари для поставок їх у майбутньому. Якщо очікування багатьох хеджерів і спекулянтів збігатимуться, то на ф'ючерсних ринках зросте попит і відповідно підвищаться ціни.
Якщо ж очікування багатьох спрямовуватимуться на зниження ціни у майбутньому, вони відповідно почнуть продавати контракти на ф'ючерсних ринках, що спричинить зростання пропозиції та зниження ціни. Тому ф'ю- черсна ціна є ринковим прогнозом майбутніх цін.
Чи завжди ринковий прогноз є достатньо достовірним?
З одного боку, ф'ючерсні ціни значно відхиляються від наявних цін. З іншого — ф'ючерсні ціни в середньому відповідають прогнозованим, але мають місце і серйозні варіативні коливання цього середнього значення вгору та вниз. Така ситуація не суперечить теорії ефективних ринків, згідно з якою не можна заробити на ринку, сподіваючись тільки на те, що наявні ціни будуть систематично вищі або нижчі, ніж ф'ючерсні. Таким чином, виходить, що спекулянти сприяють, аби ф'ючерсні ціни певним чином інформували про рівень наявних цін у майбутньому (рис. 14.8).
Спекулятивна діяльність може набувати легальної та нелегальної форми. Нелегальна спекуляція дестабілізує економіку. Легальна спекуляція, здійснювана в законодавчо визначених межах, сприяє більш-менш точному прогнозуванню цін на ф'ючерсних ринках, забезпечує учасників ринку достовірною інформацією, сприяє консервації дефіцитних ресурсів та їхньому раціональному перерозподілу, виконує стабілізуючу функцію.
З. Страхування як засіб обмеження рівня ризиковості
Самострахування учасників строкових (ф'ючерсних та опціонних) операцій через хеджування як ринковий механізм є справді важливим для нейтралізації ризику на біржових торгах. Проте його можливості досить обмежені.
Негативні наслідки легальної спекуляції у звичайних умовах
— поширення спотвореної інформації;
— укладення протизаконних угод; —порушення ринкової рівноваги
Позитивні
наслідки легальної спекуляції в ідеальних умовах 4
Нелегальна
спекуляція
— нерівність та нестабільність доходів;
— вилучення із національного доходу, оскільки не створюються ні товари, ні гроші, а лише марнується час
— страхування ризиків (хеджуван- ня);
— інформаційне забезпечення ринку;
» следующая страница »
1 ... 132 133 134 135 136 137138 139 140 141 142 ... 246