Специфікою цієї угоди є те, що своє право на купівлю (продаж) інвестор може реалізувати чи не реалізувати, залежно від ситуації на ринку. Наприклад, якщо інвестор хоче придбати акції компанії "Сканія", очікуючи на зростання цін на них у майбутньому і виходячи із сьогоднішньої ціни 50 грн. за штуку, то, підписавши опціонний контракт на купівлю 10 000 акцій строком на 1 рік, у випадку дійсного зростання ціни однієї акції з 50 до 60 грн. за штуку він тим самим реалізує своє право на купівлю акцій по 50 грн., а далі на продаж їх за реальною ціною по 60 грн. за штуку і, зрештою, на отримання від реалізації свого права прибутку 100 тис. грн. за вилученням комісійної винагороди маклеру.
Якщо ж ціна акцій зменшиться до 45 чи 40 грн. за штуку, за цією угодою інвестор може відмовитись від реалізації свого права купити 10 000 акцій. Його втрати у цьому випадку визначатимуться тільки розміром винагороди маклеру.
Товарами на ринках опціонів та ф'ючерсів можуть бути не тільки цінні папери, а й зерно, бавовна, цукор тощо. На цих ринках торгують спекулянти і хеджери.
Залежно від мети, яку ставлять перед собою учасники ф'ючерсних ринків, їх поділяють на спекулянтів і хе- джерів.
Спекулянти — учасники ринку, які здійснюють купівлю (продаж) з тим, щоб у майбутньому відповідно продати (купити) той самий товар, одержавши прибуток, якщо зміняться ціни або курс валют. Вони свідомо ризикують і утримують відкриту позицію, маючи на руках лише активи (товар) або тільки зобов'язання (цінні папери) і очікуючи, що на момент завершення контракту ситуація складеться на їхньою користь.
Отже, спекулянти купують цукор, бавовну чи якийсь інший біржовий товар зовсім не тому, що він їм потрібен, а тому, що сподіваються отримати дохід шляхом реалізації ризику. Вони погоджуються продати цукор, якого у них немає, або купити його, хоча він їм абсолютно не потрібен, здійснюючи ці операції не з реальним товаром, а з контрактами. Ф'ючерсну біржу у зв'язку з цим ще називають ринком цін, на відміну від ринку реального товару.
Якщо спекулянт у вересні очікує, що ціни на цукор у квітні зростуть порівняно з поточною ф'ючерсною ціною, то він купуватиме цукор (контракт) у вересні, обумовивши його поставку в квітні. Якщо він розраховує, що ціна у квітні буде нижчою, ніж поточна ф'ючерсна, то він продасть контракт, який зобов'язує його поставити цукор у квітні.
Хеджер — юридична особа (фірма, банк, фермер тощо), яка, на відміну від спекулянта, страхує (хеджує) можливі втрати, пов'язані зі зміною цін та курсів валют. Він прагне нейтралізувати ризик, утримує закриту позицію, маючи на руках урівноважуючі майбутні активи і майбутні зобов'язання.
На хеджера поширюється сприятливіший податковий режим, ніж на спекулянта. Добросовісних хеджерів не стосується обмеження щодо кількості укладення біржових угод. На хеджерів поширюється пільговий режим покриття ф'ючерсних контрактів гарантійними депозитами та маржею, нижчою, ніж для спекулянтів, на 25—ЗО %.
Хеджування — дії покупця чи продавця, спрямовані на захист свого доходу від впливу зміни цін у майбутньоМу. Це механізм страхування за допомогою біржі.
Хеджування — своєрідна форма самострахування, яка суттєво зменшує ризик і сприяє досягненню стабільності ринкового господарства. Механізм хеджування передбачає, що витрати покупця відшкодовуються продавцем, а витрати продавця — відповідно покупцем. Цей механізм дає можливість уникнути втрат прибутку від зміни курсу валют, коливання цін у часі тощо.
Хеджування — це володіння певним товаром (довга позиція) і водночас продаж контракту (коротка позиція) на ф'ючерсному чи опціонному ринку або купівля ф'ючерса раніше, ніж придбаний певний товар на ринку. Виходячи на ф'ючерсний ринок, продавець утримує коротку позицію, а покупець на ф'ючерсному ринку утримує довгу позицію. І покупець, і продавець мають можливість у будь-який момент ліквідувати свою позицію. Для цього кожному з них необхідно вдатися до протилежної, на відміну від початкової позиції, дії. Тобто той, хто утримує коротку позицію (продавець), купує ф'ючерси, а той, хто має довгу позицію (покупець), — продає ф'ючерси. Так відбувається страховий захист учасників ринку.
» следующая страница »
1 ... 131 132 133 134 135 136137 138 139 140 141 ... 246