Економічна теорія

500 1000 1500

ності

Рис. 14.6. Крива загальної корисності

Із графіка видно, що перші 500 грн. мають корисність 5 ютілів, другі 500 грн. — 3 ютіля, а треті 500 грн. — 1 ютіль.

Внаслідок дії закону спадної граничної корисності ос­тання знижується, тому математичне сподівання у формі корисності (а не у грошовій формі) матиме вигляд

500 1000 1500

----- ►

Гривні

Умовні U А одиниці корис-

Це означає, що вигода (в умовних одиницях корисності — ютілях), яку отримає гравець у разі виграшу, буде меншою, ніж збитки в разі програшу.

Якщо більшість людей не схильні до ризику, то вони шукатимуть засоби його упередження або принаймні обме­ження. Ризикувати вони погодяться тільки тоді, коли се­редній рівень дохідності (прибутковості) буде таким при­вабливим, що зможе компенсувати їм втрати від ризику.

Але визнання того, що переважна більшість людей праг­нуть уникнути ризику, не заперечує того факту, що ігорний бізнес процвітає. Люди купують лотерею, сподіваючись за невелику плату мати великий виграш. Інші ж просто ма­ють додаткове задоволення від того, що йдуть на ризик.

 2. Спекуляція та її роль в умовах ринку

Замість гри в рулетку розглянемо біржову гру. Про неї говорять двояко:

а)   фондовий ринок ототожнюють із казино, де панують досвідчені гравці в гонитві за удачею;

б)  фондовий ринок називають ефективним ринком, який досить чутливий до змін інформації про ціни, миттєво реа­гує на такі зміни, сприяє перерозподілу фінансових ресурсів та здатний вирішувати цілу низку проблем невизначеності.

Розглянемо механізм обмеження ризику способами, при­таманними біржового ринку.

Невизначеність, як властивість ринкового господарства, породжує спекуляцію та арбітражування.

Спекуляція — різновид економічної діяльності, що ґрунтується на використанні різниці цін у часі й пе­редбачає купівлю будь-якого товару з метою його пе­репродажу в подальшому за вищою ціною.

Арбітражування — різновид економічної діяльності, метою якої є одержання прибутку шляхом купівлі будь- якого товару на одному ринку та перепродажу його на іншому за вищою ціною. Ця діяльність ґрунтуєть­ся на використанні різниці цін у просторі.

Купівля товару, його збереження

Способи спекулятивної біржової діяльності

Ці два різновиди діяльності об'єднують одним понят­тям спекуляція, яка передбачає усвідомлений ризик для тих, хто нею займається (рис. 14.7).

протягом певного Ф'ючерсні угоди                       Опціони

часу і, зрештою, продаж

Рис. 14.7. Способи спекулятивної біржової діяльності

Якщо спекулянт купує товар і зберігає його з метою по­дальшого продажу за вищою ціною, то, звісно, з часом він очікує зростання ціни на цей товар. Якщо його сподівання виправдаються, тобто ціна на цей товар зросте, спекулянт отримає спекулятивний дохід.

Ф'ючерс — будь-яка угода, пов'язана з купівлею або продажем товарів чи цінних паперів у майбутньому за ціною, оговореною в конкретний момент (сьогодні).

Механізм укладання строкових ф'ючерсних угод мож­на проілюструвати таким чином. Наприклад, фінансовий інвестор хоче придбати акції компанії “Сканія”, очікуючи підвищення на неї ціни у майбутньому. Він підписує з біржо­вим посередником, сподіваючись, що курс акцій компанії "Сканія" залишиться незмінним, контракт про купівлю 10 000 акцій через рік за сьогоднішньою ціною. Нехай акція цієї компанії коштує 50 грн, отже, вартість контракту — 500 000 грн. Якщо ціна однієї акції через рік зросте до 60 грн. за штуку, то інвестор отримає 10 • 10 тис. = 100 тис. грн. прибутку, якщо ж ціна знизится до 40 грн., то він зазнає збитків на 100 тис. грн.

Опціон — угода, за якою інша сторона може купи­ти чи продати товари або цінні папери впродовж певного періоду за узгодженою ціною, яка може бути значно нижчою або значно вищою, ніж поточна ціна. Договір на продаж називають опціоном пут (put), a на купівлю — колл (call). Подвійний опціон — опціон на купівлю та продаж, або пут і колл.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 130 131 132 133 134 135136 137 138 139 140  ... 246