— виплати інвалідам і тимчасово непрацездатним;
— безплатне надання медичних послуг;
— адресна допомога малозабезпеченим верствам населення;
— благодійні послуги;
— соціальні пенсії тощо.
4. За величиною нарахованих і реально отриманих доходів населення:
— номінальний дохід — загальна сума доходу в цінах поточного періоду;
— реальний дохід — дохід з урахуванням зміни цін, або дохід у цінах базового року.
5. Для аналізу доходів підприємства (фірми) використовують такі поняття.
Валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг:
тя = РЯ,
де ТЯ — валовий дохід; Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги); 0 — кількість реалізованих товарів (послуг).
Середній дохід, що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:
де АК — середній дохід; Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги); 0 — кількість реалізованих товарів (послуг).
Граничний дохід — приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:
де МЯ — граничний дохід; Дії(<3) — приріст валового доходу; Д<2 — приріст обсягів реалізованих товарів та послуг.
6. Доходи, що утворюються в результаті використання певних факторів виробництва (факторні доходи):
— доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів;
— рентний дохід;
— процентний дохід або прибуток на капітал;
— підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залишкового доходу.
2. Функціональний розподіл доходів
Під функціональним в економічній теорії розуміють розподіл доходів за факторами виробництва, до них відносяться праця, капітал, земля і підприємницькі здібності.
Функціональний розподіл є первинним і тому значною мірою визначає можливості й межі перерозподілу, внаслідок чого формуються кінцеві доходи окремих громадян, сімей і домогосподарств.
В економічній теорії існують два принципово різних підходи до виявлення законів функціонального розподілу доходів: марксистський і маржиналістський. Розглянемо коротко зміст кожного з них і виявимо закони функціонального розподілу доходів.
Функціональний аспект розподілу доходів передбачає дослідження розподілу сукупного національного доходу між власниками праці (робочої сили) і капіталу.
Марксистська концепція функціонального розподілу доходів ґрунтується на таких засадах:
— капіталістичний сукупний національний дохід створюється найманою працею і капіталом;
— носієм здатності до праці є найманий працівник, який, по-перше, переносить частину минулої, втіленої в засобах виробництва праці на заново створюваний продукт, а подруге, створює нову вартість;
— новостворена вартість (яка після реалізації набирає форми національного доходу) є, згідно з теорією К. Маркса, результатом тільки найманої праці;
— результатом капіталу є перенесена вартість, яка входить у структуру сукупного суспільного продукту, але не є складовою національного доходу (новоствореної вартості);
— національний дохід має дві складові (и + т), де V — затрати змінного капіталу (найманої праці), які набувають форми заробітної плати, й т— затрати змінного капіталу, які набирають вигляду додаткової вартості;
— капіталісту додаткова вартість (т) нічого не коштує, а для найманого працівника вона коштує неоплаченої праці;
— пропорція, у якій новостворена вартість розподіляється на заробітну плату (и) і додаткову вартість (т), показує ступінь експлуатації (тп'), яка визначається таким чином:
т' = — • 100 %. Чим більша частка т у структурі (и + т), V
» следующая страница »
1 ... 116 117 118 119 120 121122 123 124 125 126 ... 246