Економічна теорія

Завдяки взаємозв'язку і взаємодії сільського господар­ства з іншими галузями народного господарства формуєть­ся цілісна багатогалузева організаційно-економічна систе­ма, орієнтована на виробництво продукції із сільськогоспо­дарської сировини та її реалізацію споживачам.

У результаті агропромислової інтеграції формується агропромисловий комплекс (АПК).

Агропромисловий комплекс — це організаційно-еко­номічна форма інтеграції сільськогосподарських і про­мислових видів діяльності; сукупність галузей народ­ного господарства, зайнятих виробництвом сільсько-

~\                                                                                                                         • ••                 ГЖ1»                /*          •                                                          /*                      •

господарської продукції, Ті зберіганням, переробкою і доведенням до споживача, а також виробництвом відповідних засобів виробництва.

Структура АПК визначається особливостями сільсько­господарського виробництва як результату взаємодії різних груп факторів і законів — природно-біологічних і соціаль­но-економічних. Відповідно до стадії відтворювального циклу в складі АПК виділяють такі сфери:

292

I     — ресурсна: галузі, які забезпечують АПК засобами виробництва і виробничими послугами, включаючи будів­ництво, ремонтні й меліоративні роботи;

II      — аграрно-сировинна: власне сільське та лісове гос­подарство;

III     — переробна: галузі, що займаються заготівлею, збе­ріганням, переробкою, транспортуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції;

IV      — виробнича і соціальна інфраструктура: галузі, які забезпечують загальні умови соціально-економічного розвитку, — шляхово-транспортне господарство, зв'язок, складське і тарне господарство, підготовка кадрів, житлові й культурно-побутові об'єкти, в тому числі заклади охоро­ни здоров'я та ін.

Вироб­ництво за­собів ви­робництва

Матеріаль­но-технічне постачання й обслуго­вування

Фермер­

ський

продукт

Промис­

лова

переробка

Реалізація в оптовій і роздрібній торгівлі

І

Транспортні фірми, банки, страхові компанії тощо

Рис. 12.16. Взаємозв'язок галузей АПК

В Україні склалася структура АПК, характерна для кра­їн з відносно низьким рівнем господарського розвитку. Основна частина капіталу і робочої сили зайняті в галузях І і II сфери, тобто в самому сільському господарстві й вироб­ництві засобів виробництва; у переробній (III) сфері задія- но непропорційно мало ресурсів (включаючи оптову і роз­дрібну торгівлю). Недостатньо також розвинута виробнича і соціальна інфраструктура (IV сфера). Усе це зумовлює низьку загальну ефективність АПК, значні втрати продукції на шляху до споживача. Підраховано, що якби всю продук­цію, вироблену в сільському господарстві України, було збе­режено і своєчасно перероблено, то приріст обсягу вироб­ництва і продовольства становив би не менше як 25 %, а за деякими видами — 35—40 %. У країнах з розвинутою ринко­вою економікою структура АПК значно відрізняється за ра­хунок більшої питомої ваги III сфери (насамперед харчової промисловості, системи торгівлі, громадського харчування).

Агропромисловий комплекс є одним з найважливіших секторів народного господарства України. Тут зосереджено близько 30 % основних виробничих фондів; працює майже третина загальної чисельності працівників, зайнятих у на­родному господарстві; виробляється третина національно­го доходу, формується 70 % роздрібного товарообігу. Про­дукція АПК є однією з основних статей експорту. По­рівняльні переваги української економіки зосереджуються головним чином у сільському господарстві. За оцінками експертів, Україна належить до числа країн із найвищим рейтингом щодо потенційних можливостей АПК. Основ­ними складовими цього потенціалу є концентрація найро- дючишіх у світі чорноземів (понад 65 % ґрунтового покриву країни), достатньо висока кваліфікація і відома у всьому світі працелюбність українських селян. За умов інтенсив­ного розвитку Україна має цілком реальні можливості приєднатися до групи країн — основних виробників сільськогосподарської продукції та продовольства для на­селення. Дослідження підтверджують, що використання значних наявних можливостей України для виробництва продовольства може забезпечити найближчими роками не тільки розв'язання продовольчої проблеми в країні, а й ство­рити значний експортний потенціал.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 113 114 115 116 117 118119 120 121 122 123  ... 246