- у мотивах людей поєднуються біологічні і соціальні потреби;
- людина - основа будь-якого колективу, і тільки він забезпечує успіх підприємства;
- існує індивідуальна відповідальність за результати праці;
- неформальний контроль результатів праці;
- люди надають перевагу роботі в групі та прийняттю групових рішень;
- на підприємстві здійснюється постійна ротація кадрів;
- поступова службова кар'єра.
Теорія «2» являє собою опис відповідного організаційного типу і розглядає питання, як управляти людиною і мотивувати її працю. Вона відображає працівника, який віддає перевагу груповій роботі. Стимули заохочення до праці: матеріальне заохочення, моральне заохочення, самоствердження, примус.
Різноманіття класифікації потреб людини обумовлене тими різними утилітарними задачами, які зумовлюють необхідність типізації. «Х», «У» та «2» - це абсолютно різні моделі мотивації, орієнтовані на різний рівень потреб, і керівник відповідно до них повинен застосовувати досить різні стимули до праці.
Вчений Г. Емерсон визначив дванадцять принципів продуктивності [59], а саме:
1) чітко поставлена мета;
2) здоровий глузд;
3) компетентна консультація;
4) дисципліна;
5) справедливе ставлення до працівників;
6) надійний, повний, чіткий і постійний облік;
7) диспетчеризація;
8) норми та розклад;
9) нормалізація умов;
10) нормування операцій;
11) стандартні інструкції;
12) винагорода за продуктивність.
Розглянемо деякі з них, наприклад, принцип «чітко поставлена мета». Працівники настільки відокремлені від керівників, які визначають головні напрями діяльності, що їм доводиться самим створювати ту чи іншу мету, ті чи інші стимули, що різняться із стратегією керівника. Об’єднання всіх зусиль для досягнення однієї конкретної мети привело б до кращого результату.
«Здоровий глузд» - дає змогу раціонально використовувати трудові ресурси та знаходити більш дійові стимули до продуктивної праці.
«Дисципліна», як чітка організація, є важливим регулятором людської поведінки.
Для «справедливого відношення до працівників» важлива об’єктивність та узгодженість з іншими принципами. Реалізація цього принципу вимагає допомоги висококваліфікованих спеціалістів, а саме: психологів, технологів безпеки, економістів, бухгалтерів, юристів. Розроблення спеціальних трудових норм для працівників потребує точного хронометражу всіх операцій, знань керівника, який складає план. Реалізація цього принципу допоможе постійно підвищувати результати за умов скорочення зусиль.
Дванадцять принципів продуктивності - це складові однієї ланки і для найвищого ефекту продуктивності необхідна дія всіх дванадцяти.
В. Зігерт та Л. Ланг виокремлювали п’ять ступенів групової мотивації [53]:
- перший ступінь - особливо міцні групові мотиви. Прагнення до мети, яке усвідомлюється всіма членами групи, до свободи, радощів суспільної праці та до успіху;
- другий ступінь - мотиви слабкіші, ніж у першому. Прагнення затвердитися у конкуренції з іншими, гордість за колектив;
- третій ступінь - мотиви слабкіші, ніж у другому. Солідарність, прагнення до безпеки, створення груп із непорушним лідером;
- четвертий ступінь - мотиви слабкіші, ніж у третьому. Загальні уяви на емоційній основі: ненависть, любов тощо;
» следующая страница »
1 ... 60 61 62 63 64 6566 67 68 69 70 ... 171