Біржова справа

Для фірм, що використовують біржовий механізм, величезне значен­ня має розмежування хеджевих і спекулятивних операцій. До хеджерів застосовується пільговий режим щодо гарантійних депозитів, він нижчий на 25-30%, ніж для спекулянтів. На хеджерів поширюється пільговий податковий режим. Кредитуються вони на вигідніших умовах. На ф’ ю- черсних ринках США до хеджерів не застосовується обмеження щодо кількості відкритих позицій, а для спекулянтів воно суворо лімітується.

Торговельні фірми, які виступають в якості хеджерів, найактивніше використовують біржовий механізм. Вони володіють 30-50% неліквідо- ваних на кінець дня контрактів, застосовують всі можливі види хеджуван- ня, у них практично кожен контракт на реальний товар закривається угодою на ф’ ючерсній біржі. Останніми роками значного поширення набула практика часткового використання ф’ючерсної біржі як страхо­вого органу експортерами та імпортерами при зовнішньоекономічних операціях. Поширилися хеджеві операції через постійний дисбаланс попиту та пропозиції на реальних ринках і неможливість укладення форвардних контрактів на тривалі терміни поставок.

Друге місце серед хеджерів посідають переробні фірми, що перероб­ляють сільськогосподарську сировину, паливно-мастильні матеріали, кондитерські фабрики, текстильні підприємства тощо.

Третє місце за обсягом укладених хеджевих операцій займають фір­ми, що випускають готову продукцію. При закупівлі сировини для цих фірм найважливішим є забезпечення потреби на товар необхідної якості і кількості у чітко визначені терміни. При цьому зміна цін на сировину є одним із факторів, що визначає витрати. Велике значення у цьому випадку має частка сировини у собівартості продукції. Такі фірми за­стосовують селективне і випереджувальне хеджування.

Головною перевагою хеджевих операцій, надзвичайно поширених на ф’ючерсних біржах Заходу, є зниження ризиків можливих небажаних змін цін та курсів.

Саме з цієї причини біржові контракти становлять невід’ємну частку фінансового портфеля експортерів та імпортерів. Біржові ф’ючерсні контракти є однією із трьох складових частин фінансового забезпечен­ня їхніх потреб у поточних активах поряд із запасами і контрактами на реальний товар з поставкою на термін (форвардами). Співвідношення цих трьох складових залежить від перспектив зміни цін у майбутньому, відмінностей між цінами близьких та віддалених котирувань ф’ючерс- них контрактів, рівня позичкового банківського відсотку. Біржові ф’ ю- черсні контракти фіксують лише рівень цін, їх легко позбутися без до­даткових втрат. Це зробити неможливо при укладенні форвардного контракту. Частка ф’ючерсних та опціонних біржових контрактів стано­вить, як правило, 10-20% річної потреби у поточних активах фірм.

Значною перевагою ф’ ючерсних контрактів при хеджуванні є їх вели­ка маневровість при відносно невеликих витратах. При несприятливих змінах цін на ринках сировини або кінцевої продукції ці контракти швидко ліквідовуються. Частка запасів товару для забезпечення потреб фірми зростає при збільшенні різниці між цінами віддалених та близь­ких термінів поставок, а також при зниженні банківського процента. Якщо ж витрати на зберігання не компенсуються, то ф’ючерсні і фор­вардні контракти вигідніші, оскільки дозволяють економити на збері­ганні товарів.

Хеджування допомагає покращити планування діяльності фірми. Зафіксувавши ціну за допомогою ф’ ючерсної позиції на достатньо відда­лений час, продавець може найвигідніше продати свій товар. Покупець також має переваги, оскільки він не залежний від одного продавця і може регулювати терміни поставки, сорт, якість товару. Механізм фік­сування ціни на ф’ючерсній біржі дозволяє експортерові домовлятися і продавати товар конкретному вигідному покупцеві, закривши досі про­дані ф’ ючерсні контракти.

 

« Содержание


 ...  303  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я