Загальновідомо, що надійність захисту комерційної і банківської таємниці залежить від продуманої системи безпеки.
Систему захисту банківської таємниці в Україні складають:
— загальні норми права із захисту секретної інформації, які встановлює держава (закони, декрети, укази, постанови);
— правові норми із захисту секретів, які встановлює керівництво банків (накази, розпорядження, інструкції, пам’ятки тощо);
— спеціальні структурні підрозділи банків, які на практиці забезпечують виконання норм, прийнятих державою та адміністрацією.
Всі ці елементи тісно пов’язані між собою. Так, банк може виробити самі досконалі правила та інструкції, які стосуються внутрішнього порядку поведінки з банківською таємницею, але за відсутності державноправового регулювання не зможе захистити своїх секретів. Так само банк не зможе зберегти свої секрети, навіть за наявності правового регулювання, якщо не буде професійних фахівців цієї справи. Безпека, захист та охорона
— єдина система. Банк не зможе зберегти своєї таємниці без реалізації механізмів та основних напрямів захисту секретів.
У банку мусить бути поставлена належна система контролю. Співробітники мають відчувати, що власники і працівники не послаблюють пильності щодо дотримання правил секретності та економічної безпеки в цілому. За порушення правил мусить бути суворе покарання. Кожна особа повинна усвідомлювати, що у випадку порушення інструкції у неї будуть серйозні неприємності.
Окремий режим встановлюються в організації роботи із захисту конфіденційної інформації щодо порядку поведінки з її носіями (документи, креслення, дискети, плівки тощо).
Суть його полягає в тому, що за відсутності працівника, на його робочому місці не повинно бути ніяких документів.
На західних фірмах з метою утруднення, або навіть неможливості копіювання закритих матеріалів вживаються додаткові заходи. Так, канадська фірма «Polimaik Management» розробила покриття для паперів, яке виключає можливість несанкціонованого копіювання нанесеного на них тексту.
Ще однією умовою збереження інформації є надійне її зберігання у неробочий час (сейфи, спецприміщення тощо). Кожен виконавець має зберігати у своєму сейфі тільки матеріали, за які він несе персональну відповідальність.
Значна втрата комерційної інформації відбувається під час ведення переговорів. Тому слід до переговорів чітко визначити, яку інформацію «засвітити» партнеру і яку залишити без висвітлення.
Сьогодні в промисловому шпигунстві широко використовують різного роду закладки (мікрофони, мініпередавачі тощо). У зв’язку із цим перед початком переговорів слід уважно перевірити приміщення, у яких вони будуть проводитися. Сьогодні є чимало спеціальних приладів, що здатні виявити такі закладки, встановити захисний екран, який виключає будь- яке прослуховування в таких приміщеннях.
На переговорах повинні бути присутніми тільки ті, кому це потрібно. Англійські спеціалісти з питань захисту інформації кажуть: «немає сенсу перевіряти перед переговорами те приміщення, де вони будуть відбуватися, якщо кава у це приміщення подається неперевіреним співробітником».
Багато таких питань доводиться розв’язувати банкам самостійно, оскільки законодавці не поспішають з прийняттям окремого закону, який би чітко регламентував усі аспекти комерційної таємниці.
Наразі, досить аморфне визначення цього поняття у ст.30 Закону «Про підприємства в Україні». Відповідно до ч.1 цієї статті, під комерційною таємницею підприємства маються на увазі відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, котрі не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам.
» следующая страница »
1 ... 258 259 260 261 262 263264 265 266 267 268 ... 381