Банківське безпекознавство

У цій же статті зазначено, що вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:

—      бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;

— бути надана за підписом керівника державного органу (або його заступника) і скріплена гербовим друком;

— містити передбачені цим законом підстави для отримання цієї інформації;

—містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Довідки щодо рахунків (внесків) у разі смерті їх власників надаються банком особам, вказаним власником рахунку (внеску) в заповітному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини за рахунками (внесками) померлих власників рахунків (внесків).

Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку.

Обмеження щодо отримання інформації, яка містить банківську таємницю, передбачені цієї статтею, не поширюються на службовців Національного банку або уповноважених ними осіб, які в межах повно­важень, наданих законом «Про Національний банк України», виконують функції банківського нагляду або валютного контролю.

Національний банк у своєму листі від 19 квітня 2001 р. № 18-112/1467­2599 дав роз’яснення з деяких питань виконання закону.

Так, дозвіл на розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, який дається юридичною особою, має бути підписаний керівником або уповноваженою ним особою і скріплений гербовою печаткою юридичної особи, а дозвіл на розкриття банком цього роду інформації, наданий фізичною особою, підписується цією особою, і її підпис має бути завірений керівником банку або уповноваженою ним особою і скріплений печаткою банку або завірений нотаріально.

Крім того, в листі роз’яснюється, що в запитах має чітко вказуватися календарний проміжок часу, за який слід надати інформацію щодо опе­рацій за рахунками.

Інакше встановлено правовий режим захисту комерційної таємниці. Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про підприємства в Україні» порядок захисту відомостей, що становлять комерційну таємницю визначає керівник підприємства (банку). Цією самою статтею надається право керів­никові визначати склад і обсяг таких відомостей.

Аналогічним чином визначений і правовий режим захисту конфі­денційної інформації. Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про інформацію» власникам конфіденційної інформації надано право самим включати її до категорії конфіденційної, визначати режим доступу до неї та встановлювати систему (способи) її захисту.

Намагання у 2003 р. спростити доступ до банківської таємниці зразу ж викликали заперечення у ЗМІ. Газети засяяли заголовками на кшталт: «Віднині банківської таємниці в Україні немає» («Факти«, 13 березня 2003 р.) або «Банківську таємницю хочуть зробити явною» («Деловая столица», 17 березня 2003 р.). Підставою для таких висновків в першому випадку стало роз’яснення Конституційного суду України щодо наявності права у народних депутатів направляти депутатські запити і одержувати інфор­мацію, яка є банківською таємницею, а також інформації про провадження наглядових дій і вживання заходів впливу до банків і осіб, охоплених наглядовою діяльністю НБУ, якщо такий запит пов’язаний з їхньою депутатською діяльністю.

Заперечення виникли у зв’язку з тим, що ні народні депутати, ні парламентські комітети, ні тимчасові слідчі депутатські комісії в перелік органів, яким може бути надана така інформація згідно зі ст. 62 Закону України «Порядок розкриття банківської таємниці» Закону України «Про банки і банківську діяльність», не входять.

Конституційний суд України своїм рішенням від 5 березня 2003 р. № 5-рп/2003 у справі за конституційним поданням Національного банку України про офіційне тлумачення положень ст. 86, ч. 2 ст. 89 Конституції України, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про звернення народних депутатів України до Національного банку України) визнав, що народний депутат має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Голови Націо­нального банку України про надання інформації, яка становить банківську таємницю, а також про провадження наглядових дій та застосування заходів впливу до банків та осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 253 254 255 256 257 258259 260 261 262 263  ... 381