— посилення участі України у міжнародному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у європейську і світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях (ст. 8).
Серед суб’єктів забезпечення національної безпеки у ст.4 зазначено і НБУ. Як передбачає ст.9 цього закону, Національний банк України відповідно до основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику в інтересах національної безпеки України.
На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України в економічній сфері є:
— істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку;
— ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки;
— нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, в тому числі фінансової (фіскальної) політики держави; відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам; зростання кредитних ризиків;
— критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, агропромисловому комплексі, системах життєзабезпечення; загострення проблем підтримання в належному технічному стані ядерних об’єктів на території України;
— недостатні темпи відтворювальних процесів та подолання структурної деформації в економіці;
— критична залежність національної економіки від кон’юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку;
— нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою питомою вагою продукції з високою часткою доданої вартості;
— велика боргова залежність держави, критичні обсяги державних зовнішнього і внутрішнього боргів;
— небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки;
— неефективність антимонопольної політики та механізмів державного регулювання природних монополій, що ускладнює створення конкурентного середовища в економіці;
— критичний стан з продовольчим забезпеченням населення;
— неефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, недостатні темпи диверсифікації джерел їх постачання та відсутність активної політики енергозбереження, що створює загрозу енергетичній безпеці держави;
— «тінізація« національної економіки;
— переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними (ст. 7).
До складу економічної безпеки окремі фахівці-юристи включають також цінову і фінансово-грошову безпеку.
«Цінова безпека — різновид безпеки, який може найбільше вплинути на економіку. Правильне визначення ціни дозволяє правильно оцінити працю і встановити чесний розподіл благ між мешканцями країни, проводити справедливий обмін послугами і товарами як всередині країни, так і за її межами, на міжнародному рівні. Міжнародні та внутрішні сили, які впливають на рівень цін, є джерелами збалансованості або розба- лансованості економіки держави. Цінова безпека тісно пов’язана з фінансово-грошовою безпекою.
Фінансово-грошова безпека — різновид безпеки, яка впливає на всі сфери економіки держави. Оскільки гроші є еквівалентом вартості всіх товарів, вони (через ціну) є силою, спроможною дестабілізувати положення в країні. Гроші — це не тільки паперові або металеві знаки обміну, купівлі і продажу, а ще й безготівкові розрахунки і цінні папери (акції, векселі, сертифікати, облігації тощо), що визначають фінансовий стан держави. Величезне значення для держави має її банківська система, яка реалізує всі операції, що стосуються обігу грошей і цінних паперів. Саме банки спроможні стабілізувати або дестабілізувати фінансове положення у державі» [81, с. 50-51].
» следующая страница »
1 ... 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29 ... 381