Наприклад, до українських виробників та товарів антидемпінгові й інші захисні процедури та заходи, визначені як такі у ГАТТ/СОТ, сьогодні запроваджено практично на всіх головних ринках світу (Європейським Союзом та його членами, США, Канадою, Мексикою, країнами Латинської Америки (Бразилією, Аргентиною, Чилі), країнами Азії та Африки (Туреччиною, Індією, Таїландом, Індонезією, Єгиптом, ПівденноАфриканською Республікою), в СНД — Росією) як універсальний механізм спілкування з країнами, які не є членами СОТ. Тобто, Україна у цьому випадку перебуває в нерівноправному становищі порівняно з країнами — членами СОТ, що унеможливлює вжиття адекватних заходів у правовому полі системи ГАТТ/СОТ з боку України та призводить до втрат українськими товаровиробниками світових ринків збуту [126, с. 87]
Економічна безпека України сьогодні залежить від дії внутрішніх і зовнішніх чинників та сил, зацікавлених у зміні її соціально-економічного та політичного ладу.
Завдання економічної безпеки полягають у збереженні економічного суверенітету держави, тобто її повної незалежності від інших держав у внутрішніх справах і зовнішніх відносинах. Справжній суверенітет держави можливий тільки за умови ефективної та конкурентоспроможної соціально орієнтованої економіки.
В основі економічного суверенітету є право власності українського народу на своє національне багатство.
«Економічної безпеки України можна досягти за умови економічної рівноваги у державі. Рівновагою вважають таке становище населення країни, за якого забезпечені його нормальні умови буття і праці. А це залежить від наявності достатньої кількості основних ресурсів, сталості фінансово-кредитної та грошової системи, дієвості правоохоронної системи, готовності війська до захисту держави, надійності й ефективності системи самоврядування та державного управління.
Економічна нестабільність зумовлює порушення економічної рівноваги, а це може спричинити втрату суверенності та державності.
Рівень економічної безпеки можна збільшити, якщо послабити залежність економіки від зовнішньоекономічних чинників. Для України така залежність виявляється, передусім, у потребі ввезення головної частки енергоносіїв із Російської Федерації та в труднощах налагодження дієвих зв’язків із альтернативними постачальниками, особливо нафти і газу« [111, с. 236]
В Україні також досить низьким є рівень безпеки підприємницької діяльності та бізнесу. Посилюються загрози, які виходять як від кри- міналітету та корупції, так і від непослідовності та неефективності офіційної економічної політики держави. Оскільки норму прибутку на капітал, що функціонує, його власник розглядає як певну плату за ризик, за умови її зменшення гроші шукають іншого застосування, що призводить до декапіталізації національної економіки.
«Економічна безпека бізнесу — це, передусім, захист приватної власності від різноманітних загроз і зазіхань з боку суб’єктів господарювання в ринковому середовищі. В Україні приватна власність багато років не знаходила визнання. І тому її фіксація у Конституції є важливим кроком на шляху ринкового реформування української економіки.
Крім того, економічна безпека — це не тільки конкретна техніка безпеки і організація праці на робочому місці, а взагалі, — це захист бізнесу, фірми і її працівників від ринкових невдач, які в кінцевому рахунку зводяться до економічних та фінансових збитків і втрат« [139, с. 5]. Це сприяє накопиченню потрібного капіталу для стабільного економічного становища України. Надмірне податкове навантаження є чинником негативного впливу на економічну безпеку.
«Методологічна помилка, полягає в тому, що під терміном капітал у нас звикли розуміти або певну суму грошей, або сукупність машин і устаткування. Проте насправді капітал є складною системою відносин. За класичним теоретичним визначенням, капітал — це частина національного багатства, яка приводить у дію засоби виробництва й існує у постійному кругообігу. Отже, саме обіг за посередництвом як ринків, так і розвинутої грошової системи, є головною потребою для того, щоб капітал функціонував ефективно. Якщо капітал зростає внаслідок порушення законодавства чи платіжної системи, виборювання певних пільг, використання цінових диспропорцій через бартер, взаємозаліки тощо, як це часто сьогодні трапляється в Україні, то фактично відбувається лише перерозподіл національного капіталу. Отже, нагромадження капіталу на одному полюсі веде до зменшення платоспроможного попиту та економічної активності на іншому. А це перешкоджає налагодженню стабільного обігу капіталу. Звідси капітал, збагачений таким чином, сам підриває умови для власного існування» [111, с. 237-238].
» следующая страница »
1 ... 15 16 17 18 19 2021 22 23 24 25 ... 381